“Українські спецслужби сьогодні віддають перевагу агентам-жінкам”, – пояснюють російські пропагандисти раптовий сплеск переслідувань кримчанок за звинуваченнями в державній зраді та диверсійній діяльності. Правозахисники заперечують: просто “чекісти” розраховують, що жінок легше зламати. І роблять все, аби ці очікування виправдалися.

2019 року мешканці селища Кача Галині Довгополій було 64. Пенсіонерку заарештували і звинуватили в тому, що вона збирала дані про радіочастоти та інші сигнали управління військово-морської авіації. Прочитавши ці звинувачення, жінка категорично відмовилася їх підписувати. І тоді слідчий запитав: “Хочете, щоб сюди доставили вашу доньку? Завтра вона буде тут, і ви все підпишете!”. Дочка Галини тоді щойно народила і годувала дитину грудьми, тому після цих слів жінка підписувала все. Їй присудили 12 років за ґратами. Галина Довгопола стала першою кримчанкою, яку окупанти звинуватили в державній зраді, і ці звинувачення були сфабриковані шляхом погроз. 

Галина Довгопола 

Феодосійську медсестру,  правозахисницю і громадянську журналістку Ірину Данилович співробітники ФСБ викрали у квітні 2022 року. Протягом тижня 43-річну жінку тримали в підвалі управління, де обладнали міні-в'язницю. Однією з форм тиску стала відмова водити ув'язнену в туалет. Протягом тижня Ірині дозволялося лише одне відвідування туалету на добу. Але цим, звичайно, не обмежилися. Згідно зі свідченнями Данилович, які вона дала в суді, її били і душили під час допитів. Погрожували, що відвезуть до Маріуполя, де вона “загубиться”. Потім пообіцяли - відпустять, якщо вона підпише, що не має претензій до ФСБ, і кілька інших паперів. Вона спробувала прочитати, що дають на підпис, але в цей момент “чекіст” попередив: “Не підпишеш, я просто вивезу тебе в ліс і вб'ю”. Ірина повірила, що так і буде. Казала, що у нього були очі маньяка. Вона підписала всі папери і навіть чисті бланки допитів. Після цього Данилович зізналася, що буцімто носила в сумочці вибухівку.

Ірина Данилович 

Це дві історії, які є в публічному доступі і прямо вказують, що представники ФСБ застосовують тортури, аби отримати від жінок підписи, без яких сформувати доказову базу неможливо. Правозахисники знають і інші,  непублічні, випадки знущання над затриманими жінками. 

“Її обливали водою і вмикали кондиціонер на максимально низьку температуру, обіцяючи залишити в кабінеті на всю ніч”.

“Наступного дня доставили на допит його дружину. Під час спілкування на неї чинили жорсткий психологічний тиск, включаючи погрози зґвалтування і вбивства”.

Це лише два епізоди із закритого звіту правозахисної ініціативи Irade. Їхні учасники не наважилися публічно назвати свої імена. Відзначили лише, що допити тривали багато годин поспіль, без перерви на сон чи відпочинок.

Так було і в редакторки кримськотатарського дитячого журналу Едіє Муслімової. 61-річну жінку викрали біля її будинку, відвезли в управління ФСБ і допитували протягом 35 годин. За цей час вона не спала жодної хвилини.

Едіє Муслімова

Ще одним поширеним методом впливу, який має сильний гнітючий ефект на жінок, є відверто скотинячі умови утримання. Людмилу Колесникову, блогерку з Ялти, яка рік тому приїхала з Ірландії на похорон матері і була викрадена ефесбівцями просто на цвинтарі, три місяці тримали в одиночній камері із зафарбованими вікнами, без засобів гігієни та чистого одягу. “У неї був тільки один шматок господарського мила, ні зубної щітки, нічого», - розповіла в одному з інтерв'ю сестра Людмили. Після тортур Колесниковій висунули звинувачення у державній зраді і прирекли до 17 років ув’язнення. 

Людмила Колесникова 

Тих, кого ще не звинуватили, тримають так само: у повній ізоляції, без доступу навіть до базових гігієнічних засобів, - кажуть правозахисники. У сімферопольському СІЗО-2 миття ув'язнених здійснюється один раз на тиждень, в холодній воді і протягом двох-п'яти хвилин. При цьому їх не забезпечують ані змінною постільною білизною, ані одягом, ані туалетним папером, ані зубною пастою.

“Милися просто в одязі, щоб змити з нього тижневий бруд і хоча б трохи освіжити, тому що іншого одягу в нас не було”, - мешканка Херсона, яка розповіла ці подробиці, провела в тюремній ізоляції два роки. Жінка підписала все, що від неї хотіли, тому що ефесбівці пообіцяли їй за це посилку з шампунем. Можливість помити голову в якийсь момент стає важливішою за правду, - сумно констатують правозахисники.

Російські тюремники мають широкий арсенал методів створення нестерпних умов, які просто ламають будь-які психологічні бар'єри. Нещодавно Ірина Данилович розповідала, що в таборі під Ставрополем, де її утримують, на стелю встановили прожектори зі сліпучим світлом, від якого не рятують навіть пов'язки. Це всепроникне світло ріже очі, не дає нормально спати і викликає напади сильного головного болю. А при підйомі “вертухаї” на кілька годин вмикають музику - на екстремальну гучність. Схожі методи відзначали і деякі ув'язнені із сімферопольського СІЗО-2 - і безперервне яскраве світло, і гучна музика. Кримські “меломани” звук у камери подають з трьох різних радіоточок. З кожної - своя музика. 

Фізичними тортурами “чекісти” теж не гребують. За даними правозахисників з Irade, колишній призерці чемпіонату світу з боксу зламали ніс та вибили кілька зубів. Зі струсом мозку та гематомами на голові та всьому тілі жінку повели до слідчого - вона мала якнайшвидше зізнатися, що проникла в ряди контрактників батальйону “Барс”, аби підірвати російського офіцера.

На початку 2025 року було офіційно відомо про сімнадцятьох українок з Криму та окупованих територій Херсонської та Запорізької областей, яких окупанти тримають за ґратами через політичні причини. Це ті, кому вже висунуті звинувачення та оголошені вироки, пояснюють правозахисники і припускають, що справжня цифра була принаймні втричі більшою. А зважаючи на темпи, з якими росіяни набирають нових заручниць, рахунок жінок-політв'язнів може невдовзі піти на сотні.