У 2025 році Росія активізувала масштабну кампанію з примусової експропріації земель у тимчасово окупованому Криму. Ця політика реалізується через поєднання адміністративного тиску, судових маніпуляцій та застосування норм російського законодавства, які не мають легітимності на окупованій території.

Як повідомляє Представництво президента України в Криму, у межах системного моніторингу ситуації в Криму зафіксовано щонайменше три основні напрями, за якими окупанти здійснюють захоплення земель громадян України.

Перший - реалізація указу президента РФ від 2020 року, що забороняє “іноземцям” володіти землею в районах Криму, визнаних прикордонною зоною. Під заборону потрапили іноземці та громадяни України, які не прийняли російське громадянство після окупації 2014 року. Їм надали обмежений час для добровільного продажу землі, після чого розпочалися масові позови до так званих “судів” із вимогами примусового відчуження земельних ділянок або їхнього продажу на “публічних торгах”. Серед тих, чию власність уже відібрали, є як українці, так і громадяни країн ЄС, Ізраїлю, Великої Британії, Білорусі, Казахстану, ПАР та інших держав. Зафіксовано 135 таких випадків, але процеси тривають.

Другу, окрему категорію становлять випадки, коли землю вилучали, посилаючись на її ймовірну історичну приналежність до земель оборони. Це стосується переважно ділянок, які за радянських часів передавалися військовим для організації полігонів, але в 1990-х роках, після здобуття Україною незалежності, частина з них стала приватною власністю громадян України та використовувалася для ведення особистого селянського господарства. Після 2014 року окупаційна адміністрація в Криму почала визнавати такі ділянки землями оборони та передавати їх міноборони РФ, ігноруючи правовстановлюючі документи українського зразка. Відомо про понад 25 тисяч гектарів, відібраних у такий спосіб.

По-третє, у 2025 році було розгорнуто ще один механізм експропріації - вилучення так званих “невитребуваних” паїв. Йдеться про сільськогосподарські земельні частки, видані у 1990-х роках членам колгоспів, але не оформлені належно, а також про випадки неоформлення прав власності на сільськогосподарські землі за російським законодавством. Згідно зі змінами до російського законодавства, які набули чинності 1 січня 2025 року, органи місцевого самоврядування отримали право без судового розгляду визнавати такі земельні частки “невитребуваними” та переводити їх у муніципальну власність. Для цього достатньо лише формального затвердження переліку таких ділянок. До червня 2025 року за цією схемою вже вилучено близько 39 тисяч гектарів.

Такі дії Росії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Вони суперечать нормам IV Женевської конвенції, яка забороняє експропріацію майна на окупованих територіях, а також порушують право на власність, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини. Масовий характер вилучення земель, його спрямованість на українських громадян та іноземців, а також цілеспрямоване використання цієї політики для мілітаризації півострова свідчать про системний і свідомий характер експропріаційної політики Росії. Окупаційна адміністрація створила ілюзію юридичної легальності, спираючись на правові конструкції РФ, що не мають сили на міжнародному рівні.

Експропріація земель через укази про “прикордонні зони”, використання категорії “земель оборони” та визнання паїв “невитребуваними” демонструє системний підхід до привласнення власності, що супроводжується юридичними маніпуляціями та ігноруванням правовстановлюючих документів, виданих Україною. Такі дії мають на меті не лише економічне та військове закріплення окупаційної адміністрації, а й зміну демографічного та соціального складу регіону, що є ще одним порушенням міжнародного гуманітарного права.

ППУ в АРК закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, щоб зупинити ці протиправні практики. Україна зі свого боку вживає заходів для документування всіх випадків експропріації, притягнення винних до відповідальності та створення механізмів компенсації для постраждалих. Водночас триває системний моніторинг ситуації в Криму, щоб фіксувати злочини окупантів і використовувати ці дані для майбутніх судових процесів у міжнародних судах. Лише спільними зусиллями можна протистояти цій політиці та захистити права громадян на окупованих територіях.