Успіх Китаю ≈ Пропаганда × (Військові втрати + тривалий тиск + економічний вплив) ÷ Згуртованість Заходу

Успіх Росії ≈ Пропаганда × (Гібридні удари + тривалий прихований тиск + місцеві територіальні дії) ÷ Реальна загроза НАТО.

Що ви тут бачите? Це формула успіху Китаю на Тайвані та успіху Росії в Балтії. Останнім часом багато пишуть про військові навчання НАТО. На жаль, навіть попри те, що стратегія Росії є відкритою, військові аналітики все одно не розуміють суті. Суть не в тому, щоб супротивники вступили в пряму конфронтацію із Заходом у повномасштабній війні в усіх просторах. Суть для Китаю та Росії полягає в тому, щоб уникнути її. Щоб запобігти їй. Тож так, все ще дуже цінно моделювати, що може зробити есмінець «Арлі Берк» з батареєю наземних ракет «земля-земля», запущених з суші. Але це не та «гра», в яку грають наші супротивники.

Що таке успіх Китаю? Які «умови перемоги»?

Що таке успіх Росії? Які «умови перемоги»?

Що таке китайський «успіх» — оперативне визначення:

Китайський успіх (щодо Тайваню) = сукупність результатів, які разом дозволяють досягти політичних цілей Пекіна без необхідності повної перемоги над американськими збройними силами. Практично успіх означає, що Пекін змусив Тайбей (та/або політичне керівництво США) прийняти тривалу зміну статусу-кво, яка посилює контроль або вплив КНР на Тайвань, уникаючи при цьому катастрофічної ескалації.

Конкретні умови перемоги (Китай): Територіальна/фізична опора — захоплення або нейтралізація частини території або ключових островів/портів, що істотно обмежують оборону Тайваню або його доступ до міжнародного простору (наприклад, захоплення віддалених островів, блокада портів).

Політична капітуляція або поступки — Тайбей вживає політичних заходів, що зменшують фактичну незалежність (наприклад, обмеження міжнародного представництва, узгоджений «нейтральний» статус), або політика США відходить від негайного військового втручання.

Стриманість або затримка з боку США — Вашингтон відмовляється від ескалації (відсутність швидкого підкріплення звичайними силами або тривалої кінетичної відплати), оскільки політичні витрати всередині країни (жертви, економічні потрясіння, суперечлива громадська думка) стали занадто високими.

Нормалізація примусу — міжнародні підприємства, держави та інституції розглядають нову реальність як базовий рівень (торговельні потоки, визнання, контроль над вузькими місцями), що з часом зменшує стимул до зміни ситуації.

Що таке російський «успіх» — оперативне визначення:

Російський успіх (щодо країн Балтії) = досягнення стійких стратегічних переваг (політичний контроль, зниження реагування НАТО або територіальні здобутки) на північно-східному фланзі НАТО шляхом поєднання воєнних дій, гібридних операцій та інформаційної війни, що унеможливлює ефективні колективні оборонні заходи.

Конкретні умови перемоги (Росія): Політичний параліч або вагання в столицях країн НАТО — партнери публічно ставлять під сумнів або відкладають відповіді за статтею 5, зменшують кількість військ або обмежують масштаб/швидкість підкріплення.

Локальний територіальний контроль — захоплення невеликих прикордонних територій, портів або критичної інфраструктури, що створює переговорні важелі та ускладнює військову логістику НАТО. (Навіть обмежена окупація змінює стратегічну географію.)

Тривалий гібридний збиток з правдоподібним запереченням — кібервтручання, саботаж, таємні удари та дії через посередників, що погіршують стан критичної інфраструктури та довіру громадян, не викликаючи об'єднаного військового контрнаступу.

Внутрішня поляризація в державах НАТО — посилення виборчих або соціальних розбіжностей, що призводить до зниження попиту громадськості на ризиковані дії та відмови лідерів від гарантій.

Як пропаганда втручається в ситуацію: інформаційні операції використовують соціальні розбіжності, сіють сумніви щодо необхідності/законності втручання та делегітимізують зобов'язання союзників, збільшуючи політичну вартість у вашій формулі.

Китай і Росія визначають успіх не як повну військову перемогу, а як досягнення політичних ефектів за допомогою обмежених здобутків, підсилених пропагандою. Для Китаю успіх на Тайвані означає закріплення територіальних позицій, примушення США до стриманості через постійний тиск і жертви, а також нормалізацію нового статусу-кво. Для Росії успіх у Балтії означає паралізування процесу прийняття рішень НАТО, створення «фактів на місці» за допомогою заперечуваних кроків та підживлення внутрішньої поляризації, що підриває рішучість союзників. В обох випадках пропаганда перетворює відносно невеликі військові або гібридні дії на великі політичні перемоги, а час і постійний тиск поступово підвищують вартість опору.

Бенджамін Кук продовжує подорожувати Україною, часто живе і працює в Україні, з якою його пов'язують стосунки вже понад 14 років. Має ступінь магістра з міжнародної безпеки та конфліктології Дублінського міського університету і консультує журналістів та фахівців з розвідки з питань штучного інтелекту в дронах, військових технологій США та відкритих джерел розвідки (OSINT), пов'язаних з війною в Україні. Є співзасновником некомерційної організації UAO, що працює на півдні України. Ви можете знайти пана Кука між Одесою, Україною; Чарльстоном, Південною Кароліною; та Тусоном, Арізоною.

Не любите передплати? Я теж! Ви можете підтримати мене одноразовим внеском на мої дослідження на Buy Me a Coffee. https://buymeacoffee.com/researchukraine 

‍

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.