“Це дуже неочікувано сталося. Світлана Миколаївна про маму колись у розмові прохопилася - мовляв, старенька, хворіє, не бачилися давно, скучила дуже... Але мені і в голову не могло прийти, що вона до неї поїде”, - мешканка Ялти Тетяна, донька якої закінчує школу “Райдуга”, не приховує співчуття до її директорки. У січні Світлану Турлакову заарештували у Києві, куди вона поїхала на новорічні свята - відвідати маму та друзів.

Відкритих симпатиків директорки, каже Тетяна, в школі лишилося небагато. Більшість батьків та вчителів воліють мовчати, але є й такі, хто не на жарт обурився її вчинком.

“Навіть у нашому класі є батько один, дуже агресивний. Як, каже, ми її не розкусили, це ж мабуть вона не вперше туди їздить, і з паспортом, звичайно ж, українським; я автослюсар, і то свій спалив ще 2014-го, а вона свій зберегла, ждунья вона, а може взагалі на СБУ працювала. Логіка залізна - працювала на СБУ, тому її і заарештували”, - з гіркою посмішкою розповідає Тетяна.

На всіх офіційних інтернет-сторінках Світлана Турлакова і досі зазначена як директорка ялтинської школи номер 14 “Райдуга”. Хоча вже четвертий тиждень вона перебуває у київській в'язниці. 

Турлакову затримали в орендованій квартирі на столичній околиці і заарештували на два місяіці. Підозру оголосили за статтею “колабораційна діяльність”. У повідомленні про затримання СБУ роз'яснила: директорка впроваджувала тези російської пропаганди та освітні стандарти держави-окупанта. У тому, що так воно і було, можна легко переконатися на сайті школи та її сторінках у соцмережах.

Ось діти у формі радянських солдатів із колорадськими стрічками співають щось “патріотичне”.

Слухають розповідь “героя СВО”.

Грають у військову гру “Зарніца”.

Весело розмахують російськими прапорцями на “лінійці”.

Виконують “шедевр” пропагандиста Газманова “Кримскій мост”.

Про арешт директорки на шкільному сайті - жодного слова. “Мабуть, на вказівку згори чекають, а там ще нічого не вирішили”, - припускає мати старшокласниці Тетяна. 

Окупаційна влада затримання Турлакової коментувала лише на самому початку, і доволі мляво. Лише ялтинська гауляйтерка Яніна Павленко у соцмережі поспівчувала “прекрасному педагогу з 46-річним стажем”, а кримські “омбудсмен” та “міністерство освіти” пробелькотіли щось про права людини і порадили кримчанам не їздити на материк. 

“А я й так не їжджу”, - каже вчителька з Сімферополя Ольга. В Одесі живе її подруга, яка з родиною перебралася туди одразу після окупації. “Це ж треба спершу до Грузії чи Туреччини, звідти до Румунії, золота поїздка вийде. До війни ми по кілька разів на рік одна до одної їздили. У лютому 2022-го мріяли, що тепер іще частіше бачитися будемо, Україна тоді автобуси на Чонгар запустила. Недовго раділи”, - зітхає Ольга. На запитання, чи не побоялася б вона зараз відвідати Одесу, якби це було дешевше, вчителька відповідає: “Трохи страшно, але ж у них приватний будинок, генератор, підвал надійний. Чи ви про арешт? А за що мене арештовувати? Ну так, звичайно, за російською програмою працюємо, але хіба це злочин? Не ми ж її придумали”.

“Це усім кримчанам наука”, - каже кримський правозахисник, ім'я якого ми не називаємо з міркувань безпеки. “Я ще 2014-го намагався знайомим, родичам, сусідам роз'яснити: росіянам Крим потрібен винятково як плацдарм, “непотоплюваний авіаносець”, нас використають та викинуть. А у відповідь чув лише про “рідну гавань” та “каміння з неба”. Нормально пропаганда спрацювала. Якби ж українська контрпропаганда хоча б вполовину такою ж ефективною була”, - сумно констатує співбесідник. Він упевнений: більшість кримчан і досі не усвідомила, що будь-яка співпраця з росіянами повинна і буде розцінена українською владою як колабораціонізм.

“Не обов'язково ставати “героєм СВО” чи виносити вироки політв'язням, - пояснює правозахисник. - Святкуєш з учнями “дєньпабєди”, розкопуєш Херсонес без українського дозволу, постачаєш окупантам харчі, лікуєш їх у військовому госпіталі - готуйся до того, що за це доведеться відповісти. І ніяка Москва тобі не допоможе”. 

Жодного офіційного коментаря з Москви щодо арешту Світлани Турлакової досі не надійшло. Лише депутат Держдуми від Криму Михаїл Шеремет дав інтерв'ю пропагандистському виданню ТАСС, висловивши сподівання, що Росія задіє “важелі міжнародного впливу на ситуацію”. З 15 січня прізвище Турлакової на російських новинних сайтах не фігурує.