Європейський суд з прав людини розпочав розгляд справ щодо заборони Росією у 2016 році Меджлісу кримськотатарського народу.

Як зазначила юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких у коментарі Суспільному, це надзвичайно важливий процес, якого правозахисники чекали багато років.

«Позиція суду полягала в тому, що індивідуальні справи, про які ми говоримо, мали розглядатися лише після винесення рішення у міждержавних справах щодо Криму, які Україна подавала у 2015–2016 роках. У червні минулого року це рішення було ухвалено, після чого почалася комунікація у справах», — пояснила вона.

За словами Коротких, влітку цього року дійсно був запит Суду щодо тих справ, які супроводжує КРЦ, а це 17 індивідуальних справ — як від фізичних, так і від юридичних осіб. ЄСПЛ уже запросив уточнюючу інформацію про заявників, багато з яких після початку повномасштабного вторгнення були змушені виїхати або зазнали переслідувань і катувань.

Вона додала, що правозахисники сподіваються: рішення ЄСПЛ підтвердить, що заборона Меджлісу є порушенням права кримськотатарського народу на самоврядування і управління своїм представницьким інститутом.

«Ми очікуємо, що фінальне рішення Суду підкреслить статус Меджлісу як представницького органу корінного народу, а не політичного чи громадського організація чи об’єднання, як це намагається подати країна-агресор», — підсумувала Коротких.