Європейський суд з прав людини розглядає понад 1100 позовів щодо порушень у Криму. Йдеться про індивідуальні позови щодо конкретних людей.

Про це у коментарі Суспільному Крим під час IV Міжнародного форуму експертної мережі "Кримської платформи" повідомила Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах ЄСПЛ.

"Коли ми говоримо про індивідуальні позови, то це стосується конкретної людини, конкретного аспекту. Якщо ж говорити про статистику, то йдеться про два міждержавні позови України щодо Криму. Вони охоплюють період, починаючи з 2014 року. Індивідуальні позови розглядаються щодня, тобто їх значно більше," — сказала вона.

Вона також нагадала, що після окупації Криму у 2014 році Міністерство юстиції України подало міждержавний позов до Європейського суду з прав людини щодо систематичних порушень прав людини в окупованому Криму, зокрема — права на мирне володіння майном.

"Маємо вже два рішення. Перше — від 2021 року. На цьому етапі ми наполегливо доводили, що Росія силовим шляхом захопила Крим і контролює його. Ми довели, що з лютого 2014 року Росія встановила незаконний контроль над територією Криму і з цього моменту вчиняє порушення прав людини. Це був проміжний, але дуже важливий етап — важливе рішення та висновки Європейського суду. Друге рішення — уже по суті, було ухвалене в червні 2024 року. У ньому Європейський суд встановив факт існування політики порушень прав людини та наявності системних патернів цих порушень," — сказала Сокоренко.

Більшість злочинів, які вчиняються, є тривалими — йдеться про один і той самий злочин, що продовжується впродовж значного періоду часу. Зазвичай за нього відповідальні одні й ті самі особи, сказала Зера Козлиєва, юридична директорка Truth Hounds.

"Насправді, коли ми демонструємо цілісність і тривалість порушень — починаючи з 2014 року і до сьогодні — а також їхню системність, ми можемо говорити про відповідальність найвищих посадових осіб. Адже йдеться вже про питання державної політики, яка реалізується цією державою через конкретних осіб, що виконують відповідні завдання. І тут ми можемо говорити як про кримінальну відповідальність окремих посадовців, так і про відповідальність держави в цілому," — зазначила Козлиєва.

Нагадаємо, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, станом на липень 2025 року в російських місцях несвободи утримують 260 політв’язнів з окупованого Криму, з яких 153 — представники корінного кримськотатарського народу.