В Україні провели соціологічне дослідження щодо стану кримськотатарської громади на материковій частині України. Більшість опитаних підтримує ідею створення національно-територіальної автономії Криму як "кримськотатарської автономії" у складі України. Нині єдність кримських татар зберігається, однак чим тривалішою є окупація півострова, тим більше ризиків нашаровується, вважають його автори.

Журналісти Суспільне Крим побували на презентації дослідження.

Найбільші громади кримських татар наразі зосереджені у Києві, Львові, Одесі, Вінниці й Рівному, розповіли автори проєкту. Саме дослідження тривало з 8 лютого до 25 травня 2025 року. Було проведено 14 очних інтерв’ю та 59 онлайн.

Основні висновки, до яких прийшли автори дослідження:

• Кримськотатарська громада на материковій Україні сприймає себе як невіддільну частину єдиного кримськотатарського народу. Її ідентичність ґрунтується на глибокому зв’язку з Кримом, традиційною релігією, мовою (навіть у вигляді пасивного знання або як мови предків), спільною історичною долею та культурною спадщиною.
• Кримськотатарська громада на материковій частині України перебуває у стані транзиту та невизначеності, що суттєво уповільнює її сталий розвиток. Серед головних чинників цього стану: війна, окупація Криму, статус ВПО для великої частини народу, а також відсутність чіткої довгострокової стратегії національного розвитку.
• Єдність кримських татар, попри географічний поділ між Кримом і материковою частиною України, наразі зберігається. Однак за умов тривалої окупації та відсутності системної внутрішньої роботи з підтримки зв’язків, у майбутньому може посилитись відчуження та нерозуміння між цими частинами народу.
• Більшість опитаних підтримує ідею створення національно-територіальної автономії Криму як "кримськотатарської автономії" у складі України. Очікується, що автономія стане не лише механізмом відновлення справедливості після звільнення Криму, а й інструментом розвитку народу вже зараз. Водночас навіть серед прихильників цієї моделі існує недостатнє розуміння її конкретних засад, функціонування та юридичних рамок, що вказує на потребу у відкритій просвітницькій дискусії.

Що стосується Меджлісу кримськотатарського народу, то за висновками дослідників, він залишається впізнаваним і авторитетним представницьким органом, однак його сприйняття серед громади дедалі більше рутинізується. Частина опитаних вважає, що інституція потребує оновлення та адаптації до нових реалій. З цим погодився його глава Рефат Чубаров, однак закликав допомогти з пропозиціями.

"Частина опитаних вважає, що інституція потребує оновлення та адаптації до нових реалій. Я погоджуюся з цим абсолютно, бо я це теж чую. І можна було би по деяких напрямках просто деталізувати, щоб побачити глибину проблеми і потім запитати у людей пропозиції, як цю проблему розв'язати. Тобто Меджліс має адаптуватися до нових реалій", - сказав на презентації Чубаров.