Культурний код. Частина 1: Кіно

ТОП-5 кримськотатарських художніх фільмів за всю історію

Emil Ibragimov

Emil Ibragimov

Опубліковано

17.4.24

Культурний код. Частина 1: Кіно

Найкращий спосіб зрозуміти будь-який народ - це послухати його пісні, почитати книги, написані його письменниками, побачити твори його художників, скуштувати національні страви. А тому пропонуємо до вашої уваги серію публікацій про культурні надбання кримських татар - від ретро до сучасності.

Почнемо з мистецтва кіно. До вашої уваги - топ-5 найкращих (на думку редакції) кримськотатарських художніх стрічок із посиланнями для перегляду.

Хайтарма, 2013 рік, режисер Ахтем Сейтаблаєв

Перший кримськотатарський повноформатний художній фільм, що розповідає про найтрагічнішу подію в історії народу - депортацію. Сталінський геноцид знищив майже половину корінного народу Криму. В центрі сюжету - реальна історія двічі героя СРСР, льотчика Амет-Хана Султана, який повертається з фронту до рідної Алупки та раптом на власні очі застає масове вигнання свого народу.

Алім, 1926 рік, режисер Георгій Тасін

Кримськотатарське кіно існувало майже за сотню років до “Хайтарми”. Стрічка “Алім” (звісно ж, німа та чорно-біла) розповідає про “кримського Робін Гуда” - легендарного розбійника Аліма Айдамака (1816-1849). Про нього склали чимало народних пісень, написали романи та поеми, на його честь названі вулиці та райони у Криму та навіть споруджено памʼятник у Карасувбазарі (Білогірськ). Народний герой, що бореться з російським імперським свавіллям, у кіно радянських часів був представлений борцем з класовою нерівністю. Однак цінують стрічку точно не за це, а за те, що творцям вдалося показати Крим додепортаційного періоду та екранізувати народну легенду.

Сценарист картини - український поет Микола Бажан - взяв за основу пʼєсу кримськотатарського письменника та режисера Умера Іпчі. Головні ролі зіграли відомий актор театру і кіно Хайрі Емір-Заде та його дружина Асіє Емір-Заде. У 1937 році під час масових репресій проти кримськотатарської інтелігенції стрічку було заборонено до показу, одну з копій вберегли просто дивом.

Hıdır Dede (Хидир-Деде), 2018 рік, режисер Длявер Дваджиєв

Фільм-казка або фентезі, екранізація кримськотатарської легенди про мудрого старця Хидира, також відомого в тюркській та арабській міфології як Хизр або Хидр. В центрі сюжету - романтичні стосунки Османа та Еміне, весілля яких намагається зірвати збирач податків Топал-бей. Аби допомогти закоханим, їхні молодші брат та сестра Асан і Феріде відправляються на пошуки старця.

Над сценарієм працювали відома журналістка і поетеса Ліля Буджурова та видатний історик Олекса Гайворонський (торік він помер у віці 49 років). Атмосферу Криму 18-го століття відтворив кримськотатарський художник Мамут Чурлу. Фільм знятий кримськотатарською мовою, але також доступні і російські субтитри.

Додому (крим.: Evge, англ.: Homeward), 2019 рік, режисер Наріман Алієв

Українська і кримськотатарська драма, світова премʼєра якої відбулася на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Того ж року фільм став претендентом на Оскар від України та володарем гран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю. Ще за рік Національна кінопремія України «Золота дзиґа» відзначила Нарімана Алієва за найкращу режисерську роботу, а головного актора фільму Ахтема Сеітаблаєва за найкращу чоловічу роль. 2021-го стрічка увійшла в топ-100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

За сюжетом у кримського татарина Мустафи старший син загинув в АТО. Батько приїжджає до Києва, куди його обидва сини поїхали після окупації Криму. Мустафа хоче поховати первістка за мусульманськими традиціями та повернути на батьківщину молодшого сина, Аліма. Кінокритики називають картину роуд-муві з конфліктом поколінь на фоні російсько-української війни та окупації Криму. Мови фільму - кримськотатарська та українська. Повна версія фільму тут.

Чужа молитва (англ.: 87 Children), 2017 рік, режисер Ахтем Сеітаблаєв

Історико-драматичний фільм, заснований на реальних подіях. У центрі сюжету - історія кримськотатарської дівчини Саїде Аріфової, яка під час Другої Світової війни ціною власного життя врятувала 88 єврейських дітей-сиріт - спочатку від нацистів, видавши їх за кримських татар, а потім від депортації, довівши, що вони євреї. Роль Саїде Аріфової зіграла Лілія Яценко, за що Національною премією “Золота Дзиґа” була визнана найкращою виконавицею головної ролі. Саундтреком до фільму стала переможна на Євробаченні пісня Джамали “1944”.

Схожі статті