«У реєстрі повісток розміщена повістка на ваше ім'я», – такого повідомлення бояться всі кримські чоловіки призовного віку. Це запрошення відвідати військкомат, з якого починається дорога в один кінець. Проігнорувати повідомлення без наслідків не вийде: за неявку відрізають доступ до банківських послуг, відправляють персональні дані автоінспекції та прикордонникам, погрожують тюремним терміном. Окупанти невблаганні: в них є план, невиконання якого несе смертельну загрозу їм самим.

Плани з набору контрактників має кожний російський регіон та кожна окупована українська територія. Той з очільників, хто демонструє стабільно низькі показники, ризикує не лише посадою: розлючене керівництво може і його самого відправити штурмувати українські посадки. Мій співбесідник Микола пов'язаний з одним із місцевих військових комісаріатів. Він розповідає: у Криму контракти з російською армією щомісяця мають підписати півтисячі осіб. Виконати цю норму повністю не вдається майже ніколи.

«Кількість рил залишається незмінною весь час. Якими методами військові комісари будуть домагатися виконання, нікого не хвилює... Але! Все має бути тихо. Щоб з боку населення не виникало ніякої уваги до питань постійної заготівлі “м'яса”. А то ж “втрат немає”, але гребуть без зупинки. Нестиковка виходить», - пояснює Микола принцип дії кримських військових комісарів.

Мобілізації кримчан окупанти намагаються уникати - побоюються обурення місцевих. Тому розсилка повісток - це крайній захід. До нього вдаються тільки тоді, коли стає очевидно: виконати план знову не вдається, терміново потрібні бодай якісь цифри. А потім починаються хитрощі.

Найпоширеніший прийом - коли тому, хто з'явився за повісткою, вручають мобілізаційне розпорядження і ставлять перед вибором: або ти йдеш служити як «чмобік» (скорочення від словосполучення «частково мобілізований» – Ред) і отримуєш мінімум соціальних гарантій, або укладаєш добровільно контракт і зможеш отримати солідні одноразові виплати, а сім'я відчутні «гробові» в разі чого. Доповнюється це все історіями про мінімальні ризики, шанс залишитися в частині «перебирати папірці» та іншими подібними обіцянками.

Основу ж щомісячного рекрутингу складають «асоціальні елементи». Дільничних інспекторів поліції зобов'язують «поставляти» майбутніх контрактників з числа підзвітного контингенту. Один з таких інспекторів розповів СЕМААТ: його особистий план - три людини на місяць, проте в деяких він значно вище.

«Бачив по телевізору сюжет у новинах, як дільничний ходив по смітниках і ввічливо пропонував алкоголікам підписати контракт з Міноборони. Насправді існують десятки способів створити умови, в яких ці типи самі просяться якнайшвидше перевести їх в «контрачі» і без будь-яких заперечень», – каже дільничний.

Наприклад, з підозрюваними в дрібних злочинах добре працює розповідь про тюремні «прес-хати» – спеціальні камери, де на потік поставлені тортури, мета яких - підписання ув'язненим армійського контракту. Дільничний «по секрету» повідомляє потенційному рекрутові, що зараз навіть за дрібницю відразу дають реальний термін, і краще підписати контракт, поки ти вільний громадянин і розраховувати хоч на якусь удачу, ніж все одно відправитися на війну, але із зони і гарантовано в штурмовики, та ще й напівінвалідом після «уработки в прес-хаті».

«Є просто алкаші, яких родичі підпоюють до стану колоди, а на ранок той вже в армії. Якщо родичів немає або вони не хочуть йому такої долі, то все одно паспортні дані таких алконавтів у кожного дільничного є, так що заповнити контракт - хвилина справи. Доводь потім, що ти не планував батьківщині служити. Та й в основному це не є люди, здатні на опір. Медкомісія, звичайно, теж заплющує очі на будь-які болячки, головне, щоб в комплекті були руки, ноги і голова», – розповідає дільничний.

Ще одна категорія для активного вербування на війну - підлітки, особливо в сільській місцевості, де немає жодних привабливих перспектив. Правозахисники ініціативи «Трибунал. Кримський епізод», яка, зокрема, аналізує участь жителів окупованих територій у війні на боці російської армії, зазначають: некрологів на 18-20-річних кримчан вони бачили чимало.

«Є серед убитих десяток строковиків з Криму, але трапляються й ті, хто практично після школи уклали контракти і вирушили воювати. Манять, напевно, астрономічні для підлітків гроші, доступні таким «легким» способом, і, звичайно, героїчний ореол, створений пропагандою. Формується переконання, що це «не по-пацанськи» залишатися осторонь», – розповідають правозахисники.

За їхніми даними, останнім часом у Криму для старшокласників стали ще частіше проводити «профорієнтаційні зустрічі» з представниками військкоматів, військових частин і «ветеранами СВО». На них учням розповідають про можливість підписати контракт відразу після випускного і про те, що це не так страшно, як може здатися. На промивку підліткових мізків вдало працюють також нова шкільна дисципліна «Основи безпеки і захисту батьківщини» та регулярні польові збори зі стрільбами.

Такі схеми виконання планів рекрутингу дозволяють окупаційній владі набирати нових охочих відправитися на забій практично непомітно для обивателів. Кримчани мають жити у впевненості, що війна їх не стосується. Аж поки на телефон не прийде повідомлення «У реєстрі повісток розміщена повістка на ваше ім'я».