6 вересня 2025 року в німецькому Нюрнберзі збереться Асамблея (курултай) кримських організацій, яка має намір об’єднати кримськотатарських активістів у Європі під єдиною парасолею. Цілі організації амбітні. Вона прагне представляти інтереси кримських татар перед європейськими урядами, а своє створення обґрунтовує “правонаступністю політичної волі, вираженої II Курултаєм кримськотатарського народу 28 червня 1991 року в Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу” (цитата з проєкту статуту).

Таким чином у Європі під дахом громадського об’єднання формується новий політичний проєкт, що претендує на роль, яку останні 34 роки виконують Курултай і Меджліс кримськотатарського народу.

Фактичні організатори “європейського курултаю” не афішують своїх імен. Запрошенням гостей займаються кілька кримськотатарських іммігрантів у Німеччині. Один із них, Ельвіс Чолпух (Ільясов), упродовж останніх кількох років проводив у Веймарі кримськотатарське свято Хидирлез. 

Ельвіс Чолпух у ролі Ісмаїла Гаспринського у фільмі “Terciman” (“Перекладач”)

Лікар-психіатр за освітою, Чолпух став відомим у Криму після зйомок у документальному фільмі про Ісмаїла Гаспринського, де зіграв роль великого просвітителя. У Німеччині він створив громадську організацію “Кермен”, на базі якої й відбувається формування загальноєвропейської асамблеї. Другий організатор - Еміль Ібрагімов із Берліна, один із співзасновників київської молодіжної організації Q-HUB і колишній чиновник міністерства з реінтеграції України. 

Фото з Instagram Ельвіса Чолпуха. Праворуч Ельвіс Чолпух, ліворуч Еміль Ібрагімов 

Ще одного організатора CEMAAT виявив випадково, попросивши коментар у духовного лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Мустафа-ага назвав співорганізатором “нюрнберзького процесу” Сулеймана Мамутова - члена Постійного форуму корінних народів ООН і головного лобіста перейменування кримськотатарського народу на “кримців”. Водночас голова Меджлісу Рефат Чубаров причетність Мамутова до створення асамблеї заперечує. У чому Джемілєв і Чубаров згодні, так це в тому, що організатори єврокурултаю не вирішили за потрібне поінформувати про свої плани Меджліс - а мали б.

“Ця група вже намагалася провести реформу Меджлісу наприкінці 2021-го, обґрунтовуючи це тим, що строки повноважень Курултаю та Меджлісу давно спливли, - розповідає Мустафа-ага, - але на моє запитання, як він собі це уявляє, Жумаділов відповісти не зміг”.

Арсен Жумаділов сьогодні є керівником Агентства оборонних закупівель Міністерства оборони України, структури з річним бюджетом 380 мільярдів гривень. У минулому він кілька разів ініціював реформування представницького органу кримських татар. Останню спробу Жумаділов зробив восени 2021 року, запропонувавши електронні вибори Курултаю з участю кримських татар, що живуть в окупованому Криму. Аргументи опонентів, що у процес може втрутитися (і втрутиться) ФСБ, реформатора не переконали. Дві зустрічі в Меджлісі наприкінці 2021 року закінчилися нічим, а подальшу дискусію перервало повномасштабне вторгнення.

Ще студентом у 2004–2005 роках Жумаділов разом з Еміне Джеппар і Абдураманом Егізом став фронтменом молодіжної організації “Бизим Къырым” (Наш Крим), яка своєю назвою апелювала до ющенківської “Нашої України”. Він був номером три, поки за лідерство точилася боротьба між Егізом і Джеппар. Фінансове забезпечення організації тоді взяв на себе молодий бізнесмен Рустем Умеров. За 20 років організація зникла безслідно, а шляхи її перших осіб розійшлися.

Абдураман Егіз осів у Туреччині, Еміне Джеппар після двох високих посад при Порошенку та Зеленському обрала сім’ю і стала мамою третьої доньки, а Жумаділов, схоже, продовжив сходження до Олімпу кримськотатарського лідерства обхідним шляхом. На запитання CEMAAT про нюрнберзький з’їзд глава АОЗ відповів коротко: “хаберім йок” (поняття не маю).

Більш поінформованим про майбутній Курултай виявився інший критик кримськотатарської політичної верхівки. Сейяр Куршутов, нині бізнесмен, що живе у Відні, якого то вносили, то викреслювали з санкційних списків Зеленського, власної участі в нюрнберзькому зібранні не підтвердив, але й не став приховувати, що “донатом хлопцям допоміг”. Усі інші опитані CEMAAT впливові особи категорично заперечують фінансову участь в організації асамблеї.

Заступник директора Українського інституту Алім Алієв, депутатка Таміла Ташева, директор Кримського дому й режисер Ахтем Сейтаблаєв відповіли, що їм про “Нюрнберг” нічого не відомо. Усі ці люди є підписантами “ініціативи 26 червня” - неформального об’єднання семи кримськотатарських громадських лідерів, яке придумав і очолив Жумаділов. Лише Еміне Джеппар підтвердила, що знає про нюрнберзьке зібрання і має намір узяти в ньому участь в онлайн-форматі.

Упадає в око одна неузгодженість. Мустафа-ага міг помилитися, і Сулейман Мамутов справді не причетний до європейського курултаю. Як і Арсен Жумаділов, який не має про нього жодного уявлення, хоча раніше не пропускав жодної бодай трохи значущої події в кримськотатарському громадському житті. Мамутов не тільки залучений до всіх нинішніх ініціатив Жумаділова, а й у кількох із них є його оперативним менеджером. Зокрема, вже пів року триває процес створення підконтрольного медіа, що фінансується за рахунок гранту британського посольства. Стратегічні переговори з грантодавцем вів директор АОЗ, а отримувачем гранту стала близька до нього громадська організація. Поточними питаннями займався Мамутов, а фронтменом нового медіа став керівник молодіжної організації Q-HUB Муслім Умеров. Один із організаторів нюрнберзького з’їзду, Еміль Ібрагімов, - його давній друг і соратник. Як і Сулейман Мамутов. У всіх громадських проєктах трійка “Мамутов-Умеров-Ібрагімов” діяла єдиною командою, не приховуючи, що своїм гуру вони обрали Жумаділова - зокрема й за активні спроби реформувати Меджліс. 2023 року хлопці вже напівжартома називали себе “жумаділовською трійкою”. Арсен Куатович може не знати про нюрнберзьку асамблею лише в одному випадку - якщо його повністю ізолювали від зовнішнього світу. Як від фактичних підлеглих, так і від старих друзів, майже як Горбачова у Форосі в серпні 1991-го.

Окрім реальних стейкхолдерів європейського Курултаю, важливим є і фасад, із якого буде сформована картинка. Поки більшість запрошених до Нюрнберга або вичікують, або побоюються публічно оголосити про свою участь. CEMAAT поспілкувався з кількома запрошеними з Литви, Польщі та Туреччини. На момент написання матеріалу ніхто з них свою участь не підтвердив, хоча, за словами запрошених, переліт і проживання учасників єврокурултаю оплачують організатори.

Схоже, що відмова багатьох їхати до Нюрнберга пов’язана з особистим упередженням Чубарова. Хоча Ельвіс Чолпух стверджує, що нова асамблея не є конкурентом Меджлісу та Всесвітнього конгресу кримських татар (який також очолює Чубаров), а лише заповнює вакуум у Європі, де під час війни виникла кримськотатарська діаспора, але немає національних інститутів.

Заступник голови ВККТ Ленур Іслямов не вірить, що з подібної ініціативи вийде щось серйозне, але зазначає, що Жумаділов “завжди умів по-хорошому провокувати і підбадьорювати аксакалів”. Алім Алієв резюмував коротко: “Багато всього плодиться, головне, щоб результат був”. Один із тих, хто відмовився брати участь у з’їзді, на умовах анонімності заявив: “Боюся лише одного, щоб структура не стала монополістом при розподілі грантів на кримськотатарські проєкти”. І ця думка, мабуть, найцікавіша й варта уваги, з огляду на вплив “ініціативників” на донорів усередині України.