В анексованому РФ Криму фермери скаржаться на дефіцит води, кормів і корупційні схеми, що призводить до занепаду виробництва. У магазинах яблука коштують 150 рублів за кг, молоко – понад 110 рублів за літр, а більша частина продукції завозиться ззовні. Як пишуть Крим.Реалії, про це повідомляє телеканал «Суспільне Крим».

Більшість продуктів до Криму везуть з інших тимчасово окупованих територій України. Зокрема, овочі – з тимчасово окупованих РФ територій Херсонщини, повідомив заступник постійного представника президента України в АР Крим Денис Чистиков.

«Товари з новоокупованих територій користуються попитом місцевих жителів. Тобто самі мешканці новоокупованих територій розповідають, коли їдуть до Криму, що на них чекають, і саме їхня продукція – її чекають і умовно задоволені, і є попит», – зазначив він.

До анексії Криму місцеву молочну продукцію цінували за її якість, стверджує джерело телеканалу на півострові.

«Зараз молокозаводи перейшли на виробництво продукції з молочного порошку і рослинної олії. Таке молоко тижнями стоїть у холодильнику і не скисає. В умовах падіння виробництва обсягів місцевого молока в Криму не створюються нові молокозаводи. Такі галузі відходять у минуле», – сказав співрозмовник.

Ще одна проблема – це корми. Завозити їх з Росії – дорого, а вирощувати в Криму економічно невигідно, зазначив експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін.

«До окупації також кримські підприємства здебільшого отримували поставки саме кормів з материкової України. Тому що логістика – це недалеко, це зручне плече. Везти з Росії або через окупований південь материка, або через Керченську протоку корми для худоби – уявіть собі обсяги – це не вигідно, це нерентабельно», – пояснив він.

Російська влада півострова стверджує, що «перевиконала» план посіву озимих культур під урожай 2026 року. Однак Денис Чистиков, посилаючись на статистику, стверджує, що можна фіксувати щорічне падіння врожаю на 8-10% після початку повномасштабного російського вторгнення.

Крим за 11 років анексії поступово втрачає і родючість ґрунтів.

«Хижацьке ставлення до ґрунтів за десятиліття. І це самі окупанти визнають, констатують. Родючість кримських чорноземів знизилася істотно. Безумовно, всі ці об'єктивні фактори впливають на те, що до 2025 року, в кращому випадку, сільське господарство Криму демонструвало стагнацію», – зазначив Борис Бабін.

Також на врожай у Криму вплинула негода. Тривалі весняні заморозки посилили літню посуху, додав експерт Асоціації реінтеграції Криму.

Після підриву і знищення росіянами греблі Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року ситуація з водою в Криму погіршилася ще більше. Правозахисник із Сімферополя розповів, що воду для зрошення фермерам вже не дають, тому що немає ресурсу.

«Все більше населених пунктів переходять на подачу води за графіком, і вже в більш ніж 70 селах воду доводиться доставляти. Російська влада посилила правила користування свердловинами, тепер приватній особі отримати дозвіл на буріння свердловини для власних потреб практично неможливо», – підкреслив він.

До природних факторів, включаючи посуху, заморозки і дефіцит води, додається ще один фактор – бюрократія. За словами Бориса Бабіна, російська адміністрація вибудувала багаторівневу систему дозволів, погоджень і контролів. В результаті собівартість вирощених овочів стає «золотою», а саме фермерство економічно невигідним.

Складні корупційні схеми у фермерській галузі підтверджує джерело журналістів у Криму.

«Місцеві фермери скаржаться: всі дотації та гранти на підтримку кримських сільгосппідприємств йдуть тільки «потрібним людям» за корупційними схемами», — повідомив співрозмовник.

Вирішити проблему водопостачання Криму російська влада обіцяла ще з 2014 року. За 11 років пропонували постачати прісну воду до півострова тунелем по дну Чорного моря, видобувати її з-під дна моря, будувати в Криму станції опріснення морської води і викликати штучні опади. Але жоден з цих проектів реалізований не був.