Переслідування жінок на тимчасово окупованих територіях України перетворилися на окрему цілеспрямовану політику РФ. Російська влада в окупованому Криму свідомо посилює репресії проти жінок, використовуючи жорсткіші вироки, статті про "держзраду" та "шпигунство", а також погрози відібрати дітей.

Як передає Суспільне Крим, про це заявила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник під час пресбрифінгу, присвяченому порушенням прав політв’язнів.

"Жінки Криму одразу долучалися до спротиву, вони брали участь у всіх акціях і продовжували протест навіть після окупації. Саме тому сьогодні ми точно впевнені, що переслідування жінок є окремою ціллю російських спецслужб", — сказала Скрипник.

Вона нагадала, що масштаби репресій суттєво зросли після 2022 року.

"До повномасштабного вторгнення найбільшим вироком для жінки були 12 років ув’язнення. Сьогодні ми бачимо вироки у 16 та навіть 22 роки", — наголосила Скрипник.

Особливу тривогу викликає використання дітей як інструменту тиску.

"Ми вже маємо випадки, коли у жінок реально намагалися забрати дітей. Це найболючіше, що з ними могло статися, і під цим тиском жінки підписували будь-які документи, яких вимагали від них ФСБшники", — зазначила правозахисниця.

Вона наголосила, що переслідування жінок супроводжується повним ігноруванням стану здоров’я.

"Ми маємо випадки, коли жінку з онкологією засудили до 10 років позбавлення волі, повністю ігноруючи її стан. Те саме стосується матерів неповнолітніх дітей або тих, хто доглядає за літніми батьками", — підкреслила вона.

Менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко представила результати моніторингу, які свідчать про критичне погіршення ситуації з медичним забезпеченням політв’язнів.

"На початку нашого моніторингу у 2023 році ми мали близько 70 політичних в’язнів із хворобами, половині з них відмовляли у допомозі. Зараз таких людей уже близько сотні", — заявила Нестеренко.

За її словами, ці факти підтверджуються документально.

"Ми маємо підтвердження від адвокатів і родичів про систематичне ненадання медичної допомоги. У двох випадках це призвело до смерті політв’язнів", — наголосила вона.

Нестеренко додала, що дії окупаційної влади підпадають під визначення катувань.

"Усі ці порушення можна визнати як катування і нелюдське поводження. Росія, як окупаційна влада, має забезпечувати право на медичну допомогу, але ми бачимо ситуацію цілком протилежну", — підсумувала правозахисниця.

Заступниця голови правління ГО "КримSOS" Людмила Шевченко також підкреслила, що особливо болісно жінки-політв’язні відчувають відсутність базової медичної допомоги.

"Ми знаємо, що Ірину Данилович, коли її викрали, вона була здоровою жінкою. Сьогодні вона вже втратила слух на одне вухо лише через те, що їй не надали елементарного лікування", — зауважила вона.

Людмила Шевченко нагадала й про трагічний випадок з Вікторією Рощиною.

"Якби Вікторію Рощину не позбавили медичної допомоги, ми б отримали її по обміну. Але через відсутність лікування вона загинула", — підкреслила вона.

Правозахисниці закликали максимально поширювати інформацію про порушення прав політв’язнів на окупованих територіях. Вони наголошують, що суспільна увага та міжнародна підтримка можуть підвищити шанси на повернення жінок до родин і захист їхнього життя. Кожна висвітлена історія стає важливим інструментом тиску на окупаційну владу та допомагає привернути увагу світової спільноти.