«Путін боїться кримських татар»: як родичі заарештованих жінок їхали до Москви на зустріч з омбудсменкою

«Путін боїться кримських татар»: як родичі заарештованих жінок їхали до Москви на зустріч з омбудсменкою

Вже 16 днів окупанти тримають за ґратами чотирьох кримських татарок: 39-річну Есму Німетулаєву, кондитера, матір п’яти малолітніх дочок і дружину в’язня Кремля, 20-річну студентку факультету менеджменту Ельвізу Алієву, 19-річну студентку педагогічного коледжу, працівницю дитсадка Насібу Саїдову та 21-річну працівницю сімейного магазину Февзіє Османову. Усіх їх звинуватили у причетності до діяльності ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в РФ, але дозволеної в Україні та інших країнах світу. Їх вже назвали «жіночою Бахчисарайською групою» — за аналогією з групами чоловіків-мусульман, затриманих раніше по всьому півострову.

Ввечері 29 жовтня родичі жінок, старійшини та юрист Назім Шейхмамбетов, відомий роботою з справами «Хізб ут-Тахрір», вирушили з Криму на зустріч з уповноваженою з прав людини в РФ Тетяною Москальковою. За півтори доби їх п’ять разів зупиняли на дорозі російські силовики.

«Це просто геноцид»

29 жовтня. Година до опівночі. АЗС біля федеральної траси М-4 Дон, десь у Воронезькій області. Два мікроавтобуси кримськотатарської делегації зупиняються на стоянці біля заправки. Люди ще не встигли видихнути після довгої дороги з Криму, як на стоянку заїжджає машина дорожньо-патрульної служби. У водіїв вимагають документи на машини та водійські права, а в усіх пасажирів - паспорти. У складі цієї делегації 16 людей. Родичі заарештованих вирішили поїхати на особистий прийом до омбудсменки РФ Тетяни Москалькової, бо втратили надію домогтися справедливості на батьківщині. До цього батьки однієї з заарештованих, 19-річної Насіби Саїдової, зверталися до Громадської наглядової комісії та до уповноваженого з прав людини в Криму, щоб вони перевірили умови утримання дівчини та «сприяли відновленню її прав». Проте контрольовані РФ власті окупованого Криму звернення проігнорували.

Матері політв’язнів (зліва направо): Елеонора Османова, Ельвіра Алієва і Дінара Іюпова. Фото: фейсбук «Кримської солідарності»

«Наші пояснення [силовикам при затриманнях] були ясними та чіткими: їдемо на зустріч до уповноваженої з прав людини Російської Федерації Москалькової, щоб передати їй ту тривогу й хвилювання, які відчувають батьки затриманих два тижні тому кримськотатарських жінок, а також занепокоєння родичів і близьких щодо того, що на наші звернення місцева кримська влада ніяк не відреагувала. Ми хотіли б дізнатися її [Москалькової] точку зору», — зазначив один із делегатів, Шукрі Сейтумеров. Троє його синів, Сейтумер, Осман і Абдулмеджит — теж політв’язні.

Шукрі Сейтумеров (четвертий зліва) в оточенні родичів заарештованих, старійшин і активістів. Фото: фейсбук «Кримської солідарності»

Політик Анастасія Шевченко (перша засуджена в Росії у справі про участь у «небажаній» організації, зараз живе за кордоном і займається справами українських військовополонених у РФ) поділилася з CEMAAT, чому кримські татари, на її думку, прямували саме до Москалькової.

Анастасія Шевченко. Фото: фейсбук «Антивоєнного комітету»

«Москалькова зазвичай відгукується на справи жінок і сімей, літніх людей», — розповіла Шевченко, посилаючись на власний досвід. А чергу затримань, за її словами, могла організувати ФСБ.

У недавньому інтерв’ю виданню The Insider екс-працівник Другої служби ФСБ Росії Олександр Федотов розказав, що такі методи затримань на дорозі застосовувалися до Анастасії Васильєвої, очільниці Альянсу лікарів, колишньої лікарки вбитого Путіним російського опозиціонера Олексія Навального.

«На неї був накладений обмежувальний захід: вона мала перебувати вдома у певні години. <…> У 2021 році ставилося завдання підвести її під порушення цього розпорядку. Коли вона поверталася додому, <…> на трасі її машину зупиняли екіпажі ДПС. <…> Звичайна двохвилинна перевірка перетворювалася на десять-п’ятнадцять хвилин. Потім, щойно вона продовжувала шлях, її зупиняли вдруге. <…> Врешті вона приїжджала додому із запізненням — формально фіксувалося порушення режиму», — розповів Федотов.

Анастасія Шевченко також зазначила, що і російські силовики, і сам Путін «бояться кримських татар».

«Я була свідком, коли ще жила в Ростові-на-Дону, що у нас повністю СІЗО-1 було віддано під кримських татар. Їх були десятки, потім вже більше сотні. Тоді вже було видно, що це просто геноцид. Вивозили масово, судили незрозуміло за що, без [справедливого] суду, слідства, доказів. Крим — це щось дуже цінне для Путіна, тому він боїться кримських татар насамперед», — додала Шевченко.

Раз, два, три, чотири, п’ять — МВС іде шукать

Пізно вночі 30 жовтня, при першому затриманні, силовики вирішують «супроводити» кримськотатарську делегацію до відділу поліції,- пригадує водій, який віз делегацію до Москви. Людей ділять на дві групи та наказують їхати до різних відділів, погрожуючи затриманням у разі непокори. Після перевірки паспортів та розміщення в актовому залі юриста Назіма Шейхмамбетова забирають для спілкування з силовиками в окремий кабінет. У цей час російські поліцейські опитують решту людей «щодо того, куди і з якою метою прямують».

Тільки після з’ясування всіх питань обидва мікроавтобуси відпускають: один — о 2:00 ночі, другий — о 4:00 ранку. Причину затримання людям так і не пояснили.

Автобуси знову виїжджають на трасу М-4 Дон. Проте й цього разу їм не дозволили від’їхати далеко. Знову зупинка, о 8:30 ранку. Знову погрози, але цього разу — «викликати спецназ і всіх покласти на підлогу». Затриманих відправляють до одного з райвідділів Липецької області.

Друге затримання силовики пояснюють просто: необхідністю «провести перевірку на екстремізм». Що під цим мається на увазі — не пояснюють.

Делегатів близько години утримують у кабінеті на опитуванні, не висуваючи обвинувачень. У цей час родичі затриманих уже б’ють на сполох. Але усний запит брата заарештованої Насіби Саїдової Хамзи Урінбаєва, в якого у складі делегації батько та мати, МВС ігнорує. А на термінову усну скаргу до Генпрокуратури РФ та прокуратури Хлевенського району один із чергових каже: «Будемо перевіряти, розбиратися». Звичайно, ніяку перевірку так і не провели. Через майже шість із половиною годин делегатів відпускають: до Москви залишилося зовсім небагато.

Третє затримання, за 200 кілометрів до російської столиці, кримський адвокат Еміль Курбедінов, що також працює зі справами «Хізб ут-Тахрір», охарактеризує як «навмисне перешкоджання силовиками» зустрічі людей з Москальковою. Делегацію у повному складі зупиняють у Тульській області біля поста ДАІ. Матері Ельвізи Алієвої Ельвірі стає зле: у неї проблеми з тиском. Їй терміново викликають швидку допомогу. Медики знижують їй тиск з 180 мм рт. ст. до 150.

Ельвіра Алієва в кареті швидкої допомоги. Фото: сайт «Кримської солідарності»

Три години перевірки документів. Три години чергового затримання без причини. Силовики прикриваються проведенням операції «Анаконда» — вибірковою перевіркою нібито у пошуках викрадених машин та наркотиків. Проте делегацію формальні приводи для затримань не зупиняють.

«Під різними приводами мам заарештованих жінок і решту [делегатів] намагаються психологічно та фізично «вимотати». Їм уже погрожували спецназом і [фразою] "покладемо всіх на асфальт", був "коронний дзвінок" аноніма про екстремістів у автобусах. Як інакше можна оцінювати таку поведінку чекістів?», — розповідає адвокат Курбедінов.

«Ми продовжуємо рух і розраховуємо, що завтра все-таки вдасться побачитися з уповноваженою з прав людини», — впевнено заявляє Шукрі Сейтумеров.

До Москви залишилося всього 120 кілометрів. Проте й тут силовики на сторожі: у селі Колтово Московської області знову відбувається незапланована зупинка. Ще одне затримання.

Просто на посту ДПС речі делегатів витягують із машини, їх обнюхує собака. Співробітники кримінального розшуку забирають у людей паспорти, обґрунтувавши це черговою «перевіркою». У прокуратурі Московської області невістці затриманого Енвера Мустафаєва (батька політв’язня Сейдамета Мустафаєва і тестя політв’язня Руслана Асанова) кажуть: щодо затримань нібито також проводять перевірку. І скидають дзвінок.

Через деякий час делегатам виписують офіційні попередження. Як стало відомо CEMAAT, поліція заявила, що дії делегації «створюють умови для вчинення протиправного діяння». І що відповідальність за ці дії передбачена статтями Кримінального кодексу РФ: 280 (про публічні заклики до екстремізму); 280.1 (дії, спрямовані на порушення територіальної цілісності РФ); 280.3 (дискредитація армії РФ); 281.1 (сприяння диверсіям); 282 (розпалювання ворожнечі); 282.3 (фінансування екстремізму), а також статтею 354.1 (реабілітація нацизму). Чому співробітники попередили про відповідальність саме за ці статті — невідомо. Делегацію відпускають, мікроавтобуси знову відправляються в дорогу.

«Будемо й далі боротися за свободу наших дітей»

Вранці 31 жовтня люди вирвшують розділитися, передбачаючи, що машини знову зупинять, і на прийом до Москалькової вони можуть не потрапити. Одна з груп викликає таксі, і за п’ять хвилин їзди до офісу омбудсменки його зупиняють. Знову співробітники ДПС, знову паспорти «на перевірку». Машину силовики супроводжують до найближчої заправки.

Поки вони перевіряють документи, шестеро затриманих, включно з трьома батьками політв’язнів, водієм мікроавтобуса та двома кримськими активістами, очікують у салоні. Потім людей висаджують із таксі, у цей час на заправку під’їжджає машина Skoda Octavia. З неї виходять люди у цивільному одязі, а таксі їде. На питання про причину затримання невідомі не відповідають, повністю ігноруючи тих, хто питає. Група делегатів залишається без транспорту і пояснень. О 14:00 їх відпускають після розмови з московською поліцією, але з умовою — вони мають повернутися до місця, де припарковані їхні мікроавтобуси.

Тим часом мама, тато і чоловік Насіби Саїдової, мами Февзіє Османової та Ельвізи Алієвої, а також юрист Назім Шейхмамбетов все-таки добираються до офісу Тетяни Москалькової іншим автомобілем. До звернення до омбудсменки родичі заарештованих дівчат додають шість із половиною тисяч підписів кримських татар з усього півострова. Вони вимагають припинити переслідування жінок і негайно їх звільнити.

Зліва направо — чоловік і батько Насіби Саїдової Назім Саїдов і Садик Урінбаєв, мати Февзіє Османової Елеонора Османова, мати Ельвізи Алієвої Ельвіра Алієва і мати Насіби Саїдової Дінара Іюпова. У приймальні омбудсменки РФ. Фото: фейсбук «Кримської солідарності»

Підписи, залишені в приймальні Тетяни Москалькової. Фото: фейсбук «Кримської солідарності»

Мати Насіби Саїдової Дінара Іюпова заявила: «Ми будемо й далі боротися за свободу наших дітей. Я вдячна кожному, хто поставив підпис і переживає за наших дочок».

Вранці 15 жовтня російські силовики затримали, а 16 жовтня контрольований РФ Київський районний суд Сімферополя відправив до СІЗО на два місяці чотирьох кримських татарок. Матері п’яти дітей Есмі Німетулаєвій, дружині політв’язня Ремзі Німетулаєва, інкримінували частину про організацію діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 205.5 КК РФ). Таке ж звинувачення два роки тому висунули її чоловікові, він перебуває у СІЗО Ростова-на-Дону. Іншим трьом дівчатам — участь у діяльності терористичної організації (ч. 2 ст. 205.5 КК РФ). Під час обшуку, як розповідали родичі Німетулаєвої та Саїдової, силовики підкинули їм заборонену в РФ літературу.

У СІЗО, як розповідали самі кримські татарки, їх змушують знімати хустку при сторонніх чоловіках-наглядачах, чого не можна робити за нормами ісламу. Їх також утримують у сирих, неопалюваних камерах без гарячої води. Через це Насіба Саїдова і Ельвіза Алієва захворіли.

23 жовтня усіх жінок направили на стаціонарну психіатричну експертизу до Кримської республіканської психіатричної лікарні №1 імені Н. І. Балабана. У лікарні відмовилися приймати передачі для пацієнток, а в СІЗО їхнім матерям відмовили у зустрічі з начальником установи. Вони хотіли обговорити умови утримання дочок.

За відсутності кримських татарок окупаційний Верховний суд Криму розглянув скаргу адвокатів щодо обрання арештованим запобіжного заходу у вигляді утримання в СІЗО та не змінив її.

Як розповів на першому засіданні адвокат Еміль Курбедінов, що представляє інтереси Есми Німетулаєвої, сторона захисту наполягала, щоб усім жінкам обрали інший запобіжний захід, не СІЗО.

«Моя підзахисна могла б виховувати дітей — у неї їх п’ятеро. <…> [Могла б] перебувати в домашніх умовах, а не в жахливих умовах СІЗО. <…> Ці люди не злочинці і не терористи, якими їх намагаються представити. Жахлива ситуація, яка сама по собі не має нічого спільного з законом і тягне тяжкі наслідки у вигляді позбавлення свободи невинних людей», — зазначив адвокат.

Неповнолітні діти Німетулаєвої зараз перебувають із її рідним братом. Він оформляє над ними опіку.

Схожі статті