РФ внесла чотирьох кримських татарок, фігуранток “першої жіночої справи Хізб ут-Тахрір” Есму Німетулаєву, Ельвізу Алієву, Февзіє Османову та Насібу Саїдову до так званого «Переліку організацій та фізичних осіб, щодо яких є відомості про причетність до екстремістської діяльності або тероризму» від 11 грудня 2025 року. Йдеться про черговий крок окупаційної влади, спрямований на посилення репресій проти кримськотатарського народу, заявляє Кримськотатарський ресурсний центр.

Передувала цьому хвиля масових обшуків, які російські силовики провели 15 жовтня 2025 року в окупованому Криму. Обшуки розпочалися близько четвертої години ранку, проходили без допуску адвокатів, із залякуванням родичів та конфіскацією особистих речей, техніки й релігійної літератури.

У результаті силових дій було затримано чотирьох кримськотатарських жінок, серед яких — мати п’ятьох неповнолітніх дітей, студентки та молода вихователька дитячого садка. Усім їм інкримінують обвинувачення за статтею 205.5 КК РФ — «участь у діяльності терористичної організації», маючи на увазі заборонену в росії організацію «Хізб ут-Тахрір». Це перший зафіксований випадок, коли окупаційна влада висунула подібні звинувачення саме проти кримськотатарських жінок.

16 жовтня 2025 року так званий «Київський районний суд Сімферополя» обрав усім затриманим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою попри те, що адвокати наголошували на повній відсутності доказів.

Кримськотатарський Ресурсний Центр наголошує, що внесення кримськотатарських жінок до переліку «екстремістів і терористів» є формою політичного тиску адже відповідно до законодавства Російської Федерації включення особи до цього Переліку тягне за собою автоматичне блокування рахунків, обмеження розпорядження майном та фактичну економічну ізоляцію.

Включення Есми Німетулаєвої, Ельвізи Алієвої, Февзіє Османової та Насіби Саїдової до «Переліку організацій та фізичних осіб, щодо яких є відомості про причетність до екстремістської діяльності або тероризму» ґрунтується на кримінальному переслідуванні, яке має політично вмотивований характер та використовується як інструмент тиску. Використання фінансово-обмежувальних механізмів у таких обставинах є формою додаткового покарання та посилення репресій.

КРЦ підкреслює, що подібна практика Російської Федерації є грубим порушенням прав людини, демонстрацією боротьби зі свободою слова, совісті та переконань, а також продовженням політики дискримінації щодо корінного кримськотатарського народу на тимчасово окупованій території Криму.