Заморозки, посуха, війна та російські “економічні чудеса” - здається, проти кримських фермерів цьогоріч працює практично все. Майже кожний з опитаних нами аграріїв зізнається: сил «вивозити» майже не лишилося. Навіть окупаційна влада визнає: стан сільського господарства на півострові - критичний. Але з допомогою фермерам не поспішає.

У квітні та травні на півострові було три хвилі заморозків. Після +28 в березні температура у степових районах доходила до мінус десяти. Як наслідок - повне вимерзання фруктових дерев у Джанкойському районі. В інших регіонах масштаби збитків ще не підрахували, але загалом на півострові постраждали понад три тисячі гектарів фруктових садів. 

«Пошкоджено пізні сорти сливи і близько 20% різних сортів винограду відкритого ґрунту», - заявив голова правління Асоціації фермерів Юрій Комов. Також за його даними, у Бахчисарайському районі, який має найбільшу кількість фруктових господарств, є ризик втратити ранні сорти аличі, черешні та персиків. 

В останні роки окупанти активно пропагують серед кримських фермерів страхування врожаю - зокрема й від примх погоди. «Я застрахував сад абрикосів. Заплатив як належить. Зараз ще раз заплатив за експертизу. Тепер чекаю, поки визнають, що дерева знищили заморозки, що заморозки є природним лихом, потім моя заява надійде на розгляд, а потім ще визначатимуть розмір страхової виплати. Мені одразу дали зрозуміти, що до осені все буде тягнутися, як мінімум. Якби одразу гроші дали, я б встиг щось посадити, щоб перекрити втрати від неврожаю, а так сенсу мені від їхньої виплати? Більше мене на цю аферу не впіймають», - скаржиться один із фермерів у Нижньогірському районі. 

Тим часом одразу слідом за заморозками гряде давно очікувана посуха, атмосферна і ґрунтова: Крим втягується в три-чотирирічний цикл вододефіциту. Обсяг весняного наповнення водосховищ - окремий жах аграріїв. Вони вже оголосили, що чекають рекордно низького врожаю зернових і терміново шукають варіанти порятунку помідорів, які без поливу просто згорять. Навіть у пропагандистських ЗМІ пишуть про 28 тисяч гектарів зернових і польових культур, які зав'яли ще до початку літа. А в окупаційному міністерстві сільського господарства Криму змушені були публічно визнати, що заморозки та посуха призвели до критичного стану аграрного сектору півострова. Однак надзвичайну ситуацію якщо й оголосять, то хіба в окремих районах. Очільник відомства Дмитро Кратюк цинічно закликав фермерів «правильно оформляти документи і не втрачати часу». Тільки в цьому разі, за його словами, аграріям вдасться отримати підтримку з російського бюджету.

«Листовертку йому в душу, а не документи! Це я зараз маю все кинути і носитися з папірцями то в район, то в Сімферополь, щоб він міг побільше грошей на компенсацію попросити. А потім, коли виділять, скажімо, половину, від запитаного - то він усю допомогу розкидає по своїх господарствах. А решті лохів закинуть по п'ять тисяч (близько 2500 гривень) і всі нерви вимотають із перевірками», - коментує слова чиновника власник невеликого агропідприємства в Красногвардійському районі. За словами цього фермера, посуха і заморозки - це ще не всі виклики, які нині постали перед його колегами. Угоди на постачання палива містять пункт про можливий перегляд ціни, у разі різких змін ситуації на паливному ринку. «Начебто всі ми бачимо, що там із ціною на нафту у світі. Хто розумніший, бачить, який дефіцит бюджету вже набіг. І стає зрозуміло, що різкі зміни можуть трапиться в будь-який момент. Не кажучи вже про те, що на весь Крим одна велика нафтобаза залишилася, що теж не додає впевненості у майбутньому», - скаржиться фермер. 

Інший аграрій, з Кіровського району, плюсує до цих ризиків ще й значне зростання ціни на обслуговування збиральної техніки. Це може статися через те, що провідний російський виробник сільгосптехніки «Ростсельмаш» з червня зупиняє виробництво через падіння попиту з боку фермерів, в яких немає грошей на нову техніку. «Про нові комбайни і справді доводиться тільки мріяти. Під красиві розповіді про підтримку сільгоспвиробників банки луплять таку кредитну ставку, що за п'ять років виплат можна ракету космічну купити. Тому - так, працюємо на старій. Але проблема в тому, що витратні матеріали та запчастини теж «Ростсельмаш» робить. І якщо вони повністю підуть у відпустки, як обіцяють, то якраз у розпал жнив цінник на дефіцитні запчастини стрибне вище неба», - нарікає фермер.

Серед інших традиційних негативних факторів - жорстке державне регулювання ціни на врожай, а також зміна експортно-імпортних мит, які можуть вплинути на ціну та попит. Окупантів усі ці складнощі та некомпенсовані витрати місцевих аграріїв ніколи не хвилювали і навряд чи цьогоріч варто чекати винятків.