Щонайменше 44 жителі Росії та анексованого Криму з лютого 2022 року зазнали переслідувань за виконання або прослуховування українських пісень, підрахували Север.Реалії на основі публікацій ЗМІ та рішень судів. 

В основному на переслідуваних складали протоколи про «дискредитацію» армії, протоколи про демонстрацію екстремістської атрибутики або про дрібне хуліганство. Приводом могло стати майже що завгодно — виконання української пісні в караоке, танці аніматорів під пісню «Гуляночка» або українська музика в торговому центрі.

Найбільший тиск чинився на мешканців анексованого Росією Криму — щонайменше 30 осіб було затримано або стало фігурантами адміністративних справ. Пік переслідувань припав на 2022 рік — тоді увагу поліцейських привернули 19 мешканців півострова. 

Максимальну кількість протоколів — шість — отримали учасники одного весільного застілля в Бахчисараї. За версією поліції, на святі звучала пісня «Червона калина», яку російська влада вважає бойовою піснею, що використовується Організацією українських націоналістів. Власник банкетного залу отримав 15 діб арешту, діджей і танцівниця — по 10 діб, мати нареченого — 5 діб, мати нареченої — штраф у 40 тисяч рублів, дружина власника ресторану — штраф у 50 тисяч. Сам ресторан на час проведення перевірки закрили.

Аналогічні претензії поліція висунула переможниці конкурсу краси «Місіс Крим-2022» Ользі Валеевій та її подрузі через відео, на якому дівчата співали пісню «Червона Калина». Їх теж оштрафували.

У 2022 році в Криму місцеві жителі Юнус Буджек і Ділявера Меметов сиділи в машині і слухали пісню «Стефанія» переможців Євробачення Kalush Orchestra. На них донесли, поліція склала протоколи про «дискредитацію». Їх оштрафували на 30 і 35 тисяч рублів, при цьому в рішенні суду пісню назвали «гімном України» .

З 2023 року кількість подібних справ різко скоротилася, тоді було затримано або отримали протоколи 10 осіб, тільки в трьох випадках переслідуванню піддалися жителі Криму. 

Зате в 2023 році було порушено першу кримінальну справу про «фейки», де згадувалися українські пісні. Це справа петербурзького політолога Євгена Бестужева, якого засудили на 5,3 року за антивоєнні пости і ролики з піснями українською мовою.

У 2024 і 2025 роках було сім випадків переслідування за українські пісні. Наприклад, у Криму склали протоколи про «дискредитацію» на директора і діджея нічного клубу «Атмосфера» — за включення пісні «Гуляночка» Верки Сердючки. Невдоволення викликала фраза «Ще не вмерла Україна».

Також було порушено одну кримінальну справу — викладача МДТУ імені Баумана, члена виборчої комісії з правом вирішального голосу Олександра Нестеренка. Його звинуватили у розпалюванні ненависті з погрозою застосування насильства через два відео та три аудіозаписи, які він розмістив у «ВКонтакте». Серед них були «Ми ростем» групи «Воплі Відоплясова» і «Запалимо з ранку — УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ» у виконанні Gordon Black.

Всього за три роки війни щонайменше 12 осіб були заарештовані, 17 — оштрафовані, щодо решти покарання або невідоме, або протоколи були скасовані.