Сьогодні, 10 вересня 2025 року, Україна вперше відзначає День кримськотатарської мови. Це надзвичайно важлива подія для всього кримськотатарського народу та українського суспільства, адже мова є основою збереження ідентичності та культурної спадщини.

Втім, поки в Україні ми створюємо умови для розвитку та популяризації кримськотатарської мови, у тимчасово окупованому Криму ситуація зовсім інша - там мова корінного народу України зазнає системних утисків та залишається під реальною загрозою, підкреслює Кримськотатарський ресурсний центр.

Незважаючи на те, що окупаційна влада «офіційно» визнала кримськотатарську мову однією з державних, відсутні кримськотатарські версії офіційних сторінок сайтів, діловодство ведеться тільки російською мовою, забороняють використовувати рідну мову у так званих судах, зафіксовані випадки загроз звільнення працівників за те, що вони розмовляли рідною мовою, що є порушенням статей 2, 8, 15 та 17 Декларації про права корінних народів.

Окупанти щонайменше 16 разів забороняли говорити кримським політв’язням рідною кримськотатарською мовою під час «судових засідань». Таке правопорушення застосовувалося до: Ремзі Бекірова, Різи Ізетова, Раїма Айвазова, Шабана Умерова, Фархода Базарова, Руслана Сулейманова (двічі), Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Яшара Муєдінова, Сервета Газієва (тричі), Ерфана Османова, Ленура Халілова, Раїфа Февзієва. Деяких із цих політв’язнів видаляли із зали суду через використання кримськотатарської мови.

До окупації в Криму діяло 15 шкіл і 384 класи з кримськотатарською мовою навчання. Незважаючи на те, що була відкрита нова 16 школа в м. Сімферополь, пізніше окупаційна влада змінила статус шкіл. Так, згідно з даними окупаційної влади наразі залишилося 7 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, 3 – з російською та кримськотатарською мовами навчання, а 6 отримали статус «загальноосвітніх» шкіл. Із 384 класів з кримськотатарською мовою навчання залишилося 119.

Навчання кримськотатарською мовою дозволяється тільки до 9 класу і за заявою батьків. Адміністрації навчальних закладів під різними приводами створюють перешкоди в подачі таких заяв: «в Криму одна рідна мова – російська», «відсутність аудиторій», «відсутність викладацького складу», «відсутність підручників», також зафіксовані випадки грубої відмови: змушують батьків відмовлятися від навчання кримськотатарською мовою, або скорочують кількість годин на вивчення кримськотатарської мови і літератури.

Затребуваність мови, особливо серед нечисленних корінних народів, не може бути забезпечена без державної підтримки. Тут мається на увазі державна підтримка етнічних ЗМІ (радіо, газети, телебачення, підготовка контенту рідними мовами у т.ч. електронні), підтримка навчання рідною мовою та відповідно освітнього процесу з підготовкою викладачів та гідною оплатою праці, підкреслюють в КРЦ.