Ще 15 років тому терміну “інформаційна агресія” взагалі не існувало, а сьогодні науковці написали тисячі робіт, у яких медіа дорівнюють до зброї, а у НАТО дезінформаційні кампанії називають важливою складовою сучасних війн. Анексія Криму стала точкою, від якої почався відлік активної фази інформаційної війни, яку Росія розв'язала проти України. Медіаплатформа СЕМААТ вже неодноразово розповідала про кримських журналістів, які перекваліфікувалися на російських пропагандистів. Сьогодні - ще один “чорний список”. Його першу частину ми публікуємо у надії привернути до цих прізвищ увагу українських правоохоронців, бо наразі кримінальних справ та судових вироків щодо кримських медійників-колаборантів - замало.

‍

‍Катерина Козир 

‍

До анексії - керівниця української державної телерадіокомпанії “Крим”. У 2014 році окупанти внесли компанію у перелік російських державних медіа, Козир стала її директором і обіймала цю посаду до 2018 року, поки не переїхала з рідного Криму до російського міста Калуга. Під керівництвом цієї медіачиновниці були запущені телеканали “Крим 24” та “Пєрвий кримскій”, а також кілька радіостанцій. Тож, саме завдяки їй на кримчан вже понад 11 років цілодобово виливаються тонни агресивної ворожої пропаганди, але прізвища Козир наразі немає ані в українських санкційних списках, ані у кримінальних провадженнях. 

‍

Володимир Андронакі

‍

Колишній журналіст кримської телекомпанії “Черноморка” почав співпрацювати з окупантами ще 2014 року. Спершу очолив газету “Кримскоє врємя”, потім був ведучим на радіо “Крим”, а після повномасштабного вторгнення поїхав до окупованого Мелітополя, де став одним із засновників телекомпанії “За! ТВ”. Саме в її ефірах мешканців окупованої Запорізької області переконують, що Росія їх визволила, а держави Україна не існує. Андронакі робить це зокрема й особисто у своїй авторській програмі “Після новин”. Проте ані кримінальних справ, ані санкцій проти нього Україна досі не порушила.

‍

Сергій Руденко

‍

Головний редактор окупаційного телеканалу “Восточний Крим 24” та позаштатний репортер “Russia Today”. Автор багатьох репортажів з лінії зіткнення та новоокупованих територій Запорізької та Херсонської областей. Прославляє убивць та гвалтівників, що служать у російській армії, масові вбивства українців називає “боротьбою з нацизмом”, а знущання з мешканців окупованих територій - “антитерористичними заходами”. Проте в СБУ та української прокуратури руки до Руденка поки що не дійшли. У санкційних списках його прізвища також немає.

‍

Борис Седенко

‍

Головний редактор видання “Кримська газета. Спеціальний випуск”. Це тижневе видання розповсюджується серед російських військових на передовій і має на меті підвищення їхнього бойового духу. За вірну службу від російської пропагандистської машини отримав звання “Журналіст року”, від СБУ - підозру по статтях “Колабораційна діяльність” та “Виправдання російської агресії”. Седенку загрожує до 12 років ув'язнення. 

‍

Юрій Авдєєв 

‍

Кореспондент окупаційних телеканалів “Крим 24” та “За! ТВ”. Ще до анексії працював у проросійській партії Сергія Аксьонова “Русскоє єдінство”. Палко підтримав спершу окупацію Криму, а потім - повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Автор пропагандистських сюжетів з новоокупованих територій Херсонської та Запорізької областей. Торік перебрався з окупованого Севастополя до окупованого Мелітополя. Українська прокуратура підозрює Авдєєва за статтею “Виправдання російської агресії”. 

‍

Дарина Сафонова 

‍

Головний редактор окупаційної ТРК “Крим”, одна із засновниць пропагандистського проекту “Херсон 24”. До анексії працювала кримською власною кореспонденткою телеканалу “Україна”. До Криму з російського Калінінграда Сафонова переїхала на початку 2000-них, причому, за деякими даними, задля отримання українського громадянства уклала фіктивний шлюб із кримчанином. Нині є одним зі стовпів російської пропаганди на півострові. Проти Сафонової порушено кримінальне провадження за двома статтями українського кримінального кодексу: виправдання російської агресії та колабораційна діяльність. Їй загрожує 12 років в'язниці.

‍