Станом на серпень 2025 року термінової медичної допомоги потребують 98 політичних в’язнів – кримчан, яких РФ незаконно утримує у своїх пенітенціарних установах або на тимчасово окупованих територіях.

Про це повідомила менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.

У порівнянні з даними на листопад 2024-го кількість бранців Кремля зросла на 31: на той момент вона становила 67 осіб. Таке збільшення відбувається не лише тому, що умови утримання бранців не відповідають жодним санітарно-гігієнічним нормам і їм не надають кваліфікованої меддопомоги, а й тому, що репресії проти незгодних з окупацією тривають. Тож кількість політв’язнів – кримчан постійно зростає. 

Серед тих, чий стан здоров’я сильно погіршився, – кримський татарин Аметхан Абдулвапов. Чоловік повідомив родичів, що переніс інсульт у виправній колонії № 2 Ангарська (РФ). Він попросив сім’ю надіслати ліки для серця, тому що в колонії немає препаратів для лікування.

До ув’язнення Аметхан не мав серцевих захворювань. Також він має проблеми із зубами, тиском та набряком вен.

Ансар Османов, який відбуває строк у в’язниці № 2 міста Владимир (РФ), поскаржився на зубний біль і висипання на тілі. Про це “Кримській солідарності” розповіла його дружина Мер’єм Османова. За її словами, чоловіка турбує висипання на ногах і по всьому тілу. Причину його появи Ансар не знає, оскільки лікар чоловіка не оглядав. Через зубний біль до чоловіка приходив стоматолог, але оглядав його без рукавичок, не дотримуючись стерильності.

Вадим Сірук страждає від серйозних стоматологічних проблем. Через те що коронки низької якості, під них забивається їжа, виникає запалення. Родина неодноразово зверталася до адміністрації ВК № 2 міста Салават (РФ) із проханням найняти лікаря, однак жодної реакції не отримала.

У кримського татарина Енвера Халілаєва медики виявили пупкову грижу. Окупанти заявили, що операцію з її видалення не можуть провести, поки над чоловіком триває суд. Також Халілаєв поскаржився на проблеми зі слухом, які можуть бути спричинені проблемами із судинами в голові або тим, що політв’язень використовує слуховий апарат.

Правозахисники наголошують, що із самого початку репресій на півострові 2014 року основною проблемою, з якою стикаються бранці Кремля за ґратами, є систематичне ненадання їм медичної допомоги. Зокрема, й людям з інвалідністю, похилого віку, тим, хто має хронічні захворювання чи зазнав тортур і набув серйозних захворювань унаслідок неналежних умов утримання.

На їхнє переконання, пенітенціарна система РФ загалом не здатна забезпечити належне медичне забезпечення і послуги або взагалі навмисно ігнорує цю потребу у випадку українських політв’язнів.

Ще 2023 року Центр прав людини ZMINA разом з партнерами склав Список Гафарова-Ширінга, у якому зібрано дані про політв’язнів, стосовно яких є підтверджені факти ненадання медичної допомоги. Його названо так у пам’ять про померлих у місцях несвободи через відсутність меддопомоги двох кримських політв’язнів – Джеміля Гафарова та Костянтина Ширінга.

Щороку цей список збільшується. Так, у березні 2025 року у в’язниці міста Дімітровград Ульяновської області РФ загинув кримськотатарський в’язень Рустем Віратті. Окупанти звинувачували його в участі в кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана.

Впродовж двох років Віратті утримували в неволі, де його здоров’я систематично погіршувалося, а його права постійно порушувалися, що врешті-решт призвело до смерті політв’язня.

Станом на серпень 2025 року з цього списку вдалося викреслити лише одну людину – заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, нині посла України в Туреччині Нарімана Джеляла.

Єдиний спосіб зарадити ситуації з політв’язнями, стан яких уже майже критичний, – це повернути їх додому, переконані правозахисники.