У 2025 році українці та люди за кордоном написали кримським політв’язням майже 2 тисячі послань у рамках ініціативи "Листи до вільного Криму".

Таку цифру Суспільному Крим повідомили у представництві президента України в АРК. Акцію “Листи до вільного Криму” започаткували у квітні 2023 року за ініціативи представництва.

"Ми вкладаємо більше з партнерами ресурсів у те, щоб поширювати цю ініціативу. Ми почали її (ініціативу) брати з собою в міжнародні іноземні відрядження, коли ми також іноземним партнерам на різних заходах пропонуємо написати "Листи до вільного Криму". Тобто це вже ініціатива, яка виходить за межі України і починає включати інші країни", — пояснює Ольга Куришко, постійна представниця президента в АР Крим.

Долучитися до акції може будь-хто, для ув’язнених такі листи стають вікном у зовнішній світ.

"Це дуже важливо. Як писав Богдан, життєво необхідно", — пояснює Олександра Баркова, сестра політв’язня Богдана Зізи.

Богдана Зізу, художника з Євпаторії російський суд ув’язнив до 15 років. Окупаційні силовики сфабрикували проти нього справу про "тероризм": у травні 2022 він облив синьо-жовтою фарбою будівлю окупаційної адміністрації. Зв’язок із ним сестрі вдається підтримувати лише листами.

"Ця переписка досить гібридна, тому що я отримую від нього 1-2-3 листи, в них є певні питання, я на ці питання намагаюся скомпонувати відповіді. Я собі завела окрему папку, куди записую всі свої думки, щоб я хотіла йому написати, і потім це компоную в якийсь великий лист. Тому що от поки я чекаю від нього відповіді, то може прийти ще один лист, і це вже стає неактуальним", — пояснює сестра Богдана.

Кореспонденцію в російських колоніях затримують цензори, розповіла колишня політбранка Леніє Умерова. Але попри це, каже, листи з волі — це підтримка політбранців, доказ того, що про них не забули.

"Усередині тебе це дає таке нагадування, що навколо дуже багато зла, але десь в світі ці мури закінчуються, десь цей колючий дріт обривається, і там є тепло, там є люди, які тебе чекають, які вірять в тебе, які роблять все можливе для того, щоб тебе витягнути звідти", — каже Умерова.

Серед організаторів ініціативи також Центр прав людини "Зміна". Менеджерка проєктів Вікторія Нестеренко розповіла про листи, які вдалося передати політбранцям, зокрема для Мемета Люманова та Халіла Мамбетова. Російські цензори не пропускають ті листи, де є хоч щось українською.

"Люди обирають конкретну якусь листівку і можуть її підписати. А потім ми їх сортуємо, читаємо, чи пройде цей лист цензуру, тому що, якщо там є щось українською мовою, наприклад, написано або повністю буває таке, що листи пишуться українською мовою, тоді ми їх перекладаємо. А потім після сортування ми скануємо і надсилаємо нашим волонтерам у інших країнах, які вже звідти можуть відправляти звичайною міжнародною поштою в російські колонії, де знаходяться наші політичні в'язні", — пояснює Нестеренко.