Апеляційний військовий суд у Власисі відхилив скарги адвокатів на продовження запобіжного заходу кримським татарам із «шостої Бахчисарайської групи» Хізб ут-Тахрір, залишивши їх у СІЗО до 7 січня 2026 року. Про це «Кримській солідарності» повідомив захисник Еміль Курбедінов.

Адвокат вважає, що запобіжний захід у вигляді утримання в слідчому ізоляторі не є обґрунтованим за даною категорією кримінальних справ.

«Суд очікувано і прогнозовано не прийняв жодного з доводів ні захисту, ні наших підзахисних», — зазначив адвокат Курбедінов.

Вранці 5 березня 2024 року силовики провели обшук у десяти кримських татар у Бахчисарайському та Джанкойському районах Криму. Того ж дня суд обрав запобіжний захід для чотирьох з них — активістів «Кримської солідарності» Мемета Люманова і Мустафи Абдураманова та для громадянських журналістів Азіза Азізова і Рустема Османова. Їх відправили до СІЗО.

Пізніше суд взяв під варту затриманих жителів Джанкоя і Джанкойського району: Енвера Халіллаєва, Нарімана Аметова, Алі Мамутова, імама мечеті села Лобаново Вахіда Мустафаєва і Арсена Кашка. Колишньому імаму Ремзі Куртнезірову через численні захворювання призначили домашній арешт.

Всім десяти заарештованим інкримінується участь у забороненій на території РФ ісламській партії Хізб ут-Тахрір. Багато хто із затриманих є батьками багатодітних сімей.

Справа кримських татар Азіза Азізова, Рустема Османова, Мемета Люманова і Мустафи Абдураманова надійшла до Південного окружного військового суду в листопаді 2024 року. Однак у вересні цього року її повернули на новий розгляд. Як пояснював адвокат Еміль Курбедінов, це було зроблено під приводом зміни складу судової колегії.

Після початку повторного розгляду справи прокурор заявив клопотання про продовження фігурантам запобіжного заходу до 7 січня 2026 року. Суд це клопотання задовольнив. Адвокати спробували оскаржити рішення про продовження запобіжного заходу в апеляційному суді Власихи, але безуспішно.

Також, як розповідав Еміль Курбедінов, сторона захисту виявила порушення в обвинувальному висновку, складеному прокурором. Адвокати подали клопотання про повернення справи назад державному обвинувачу.

«[В обвинувальному висновку] не дотримано форми, яка вимагається саме за бланкетними статтями. Стаття 205.5 КК РФ — це бланкетна стаття (яка не описує, що саме не можна робити за законом, а лише вказує, в якому документі можна знайти повний опис злочину і його наслідків). Ця стаття відсилає до федерального закону «Про протидію тероризму»», — сказав Еміль Курбедінов.

На думку захисту, у висновку «звинувачення було зобов'язане вказати, які конкретно статті і норми саме цього закону були порушені» підсудними.

На засіданні адвокати також підкреслювали: відповідно до закону «Про протидію тероризму», Хізб-ут Тахрір не визнавалася терористичною організацією. Аналогічну тезу захисту озвучувала і в інших подібних справах кримських татар.