З 2022 року українські прокурори за колабораціонізм, пособництво та пропаганду притягнули до відповідальності 458 осіб з окупованого Криму. Усього з 2014 року до українських судів надійшли 1149 обвинувачень. Втім особливу увагу в умовах повномасштабної війни приділено прокуратурою саме воєнним злочинам, зокрема депортації цивільного населення, мілітаризації дітей, так званої "націоналізації" українського майна та незаконному призову у російську армію.

Про те, як українські прокурори готують обвинувачення для окупантів та колаборантів із окупованого Криму на пресконференції "5 років роботи прокуратури: національний та міжнародний виміри. Візія майбутнього" розповів Віталій Секретар, виконувач обов’язків керівника прокуратури АР Крим та міста Севастополя, передають журналісти Суспільне Крим.

За його словами, найважчими у розслідуванні є саме воєнні злочини.

"Найбільш важкими у доведенні у зв'язку з відсутністю доступу до території є воєнні злочини і напевне вони є найбільш чутливими. Тому що кількість жертв воєнних злочинів надзвичайно велика", — пояснив Віталій Секретар.

За неофіційними даними, з окупованого Криму через нелояльність до окупаційної влади депортували близько 200 тисяч осіб — окрім українців, також іноземці з 11 країн. Це — Азербайджан, Вірменія, Греція, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туреччина, Туркменістан, Узбекистан.

Нині за фактом депортації цивільних осіб з Криму притягнули 18 осіб. Перший такий вирок був винесений у 2023 році.

"Одним з ключових елементів РФ у протиправній її діяльності є зміна демографічного складу населення півострова. Ми досліджували, яким же чином Російська Федерація депортує цивільне населення з півострова. І нам вдалося встановити, що лише за допомогою судових рішень про відсутність російських паспортів, про недотримання міграційного законодавства, про недотримання так званих дозвільних трудових норм російського законодавства, яке було незаконно поширено на територію Криму, 13,5 тисяч судових рішень було винесено про видворення цивільних осіб", — пояснює представник прокуратури.

За незаконну мобілізацію в окупованому Криму українська прокуратура притягнула до відповідальності 11 окупаційних військових комісарів. Перший в Україні вирок, який був розглянутий у Верховному суді стосовно воєнних злочинів стосувався примусового призову до російської армії в Криму і стосувався військового комісара Феодосії.

"Ви чули цифру про 45 тисяч осіб, які були мобілізовані або іншим чином залучені до Збройних сил Російської Федерації. Сьогодні, за оцінками наших партнерів, від 1200 до 2000 з них загинули після повномасштабного вторгнення. Координаційним штабом з питань обміну військовополонених було названо цифру — 16% військовополонених з тимчасово окупованої території у полоні. Це чітко підтверджує черговий раз нашу версію про те, що основною метою РФ є зміна демографічного складу населення, тому що саме руками українців росіяни намагаються воювати проти України", — пояснює Віталій Секретар.

"Ми встановлюємо осіб, які є колишніми вихідцями з військово-патріотичних клубів, і беруть участь уже у повномасштабному вторгненні Росії в Україну. Нам вдалося притягнути керівника штабу "Юнармії" в місті Севастополі, директора "Кримпатріотцентру", голову регіонального відділення ДТСААФ Росії в Республіці Крим, керівника військово-патріотичного клубу "Варх", ще одного керівника "Юнармії", але вже Республіки Крим. Всі ці особи безпосередньо беруть участь у впливі на наших дітей для того, щоб вони вважали Україну ворогом", — зазначає Секретар.

Маргарита Сокоренко, уповноважена у справах Європейського суду з прав людини додала, що зараз міжнародні суди розглядають справи щодо незаконного усиновлення українських дітей росіянами.

"Зараз думаю, вже можу сказати, що розглядаються справи щодо незаконного усиновлення українських дітей-сиріт в Криму громадянами Російської Федерації. І ми якраз теж вже надали позицію завдяки тій доказовій базі і тим кримінальним провадженням, якими зайнялись у прокуратурі", — каже Сокоренко.

Привласнення окупантами майна є також воєнним злочином, пояснює Віталій Секретар. За даними прокуратури, мова йде щонайменше про 675 обʼєктів у окупованому Криму. А з 2020 року окупанти почали позбавляти громадян власності на земельні ділянки.

"Зараз ми встановили і верифікуємо близько 11,5 тисяч земельних ділянок, які втратили громадяни. Ми притягнули до відповідальності чотири особи: керівників відповідних окупаційних органів, їх пособників і людей, які безпосередньо реалізували окупаційну політику", — додає представник прокуратури АР Крим.

Ще 7 осіб за поданням прокуратури судили за незаконні археологічні розкопки у окупованому Криму, серед яких археолог з російського державного Ермітажу.

Про складність притягнути Росію до відповідальності у міжнародному судочинстві пояснила Маргарита Сокоренко, уповноважена у справах Європейського суду з прав людини. За її словами, Росія нині не бере участь у цих процесах.

"Це обов'язок держави, члена Ради Європи співпрацювати з Європейським судом з прав людини. Вони не співпрацювали добросовісно, не надавали інформацію, не відповідали на запити, коли суд вимагав цю інформацію, щоби оцінити ті скарги, які заявила Україна, Російська Федерація так само і не спростовувала повністю ту версію, яку Україна представляла. Натомість вони намагались подати, ми це називаємо докази, які би доводили їхню альтернативну реальність, альтернативну версію подій", — розповідає Сокоренко.