Арешт стамбульського мера і ймовірного конкурента Ердогана на майбутніх президентських виборах Екрема Імамоглу не дав турецькій владі очікуваного результату. Суспільство не вдалося переконати, що Імамоглу — корупціонер, і рейтинги Республіканської народної партії, яка за результатами місцевих виборів 2024 року стала найпопулярнішою силою Туреччини, не впали. Утім, різкого зростання теж не сталося. Всі лишилися "при своїх". Середньозважені заміри десятків соцслужб показують: у РНП до 35% підтримки, у ердоганівської Партії справедливості і розвитку — в межах 30%. Щоправда, на боці влади націоналісти з 5–6%, і останнім часом курди дрейфують у бік влади, а вони — третя за потужністю сила з 10% підтримки.

Екрем Імамоглу, заарештований мер Стамбула

В таких електоральних розкладах турецький лідер розмірковує над подальшим збереженням влади, і перед ним на вибір три шляхи:

Дотягнути до чергових виборів 2028 року, але наразі немає гарантії, що можна буде висуватися вчетверте, адже для цього треба змінити конституцію, а 400 голосів у парламенті під це досі не знайшли.

Висунути замість себе іншу людину. Розглядалися три імені: зять Сельчук Байрактар, відомий своїми дронами; син Білял Ердоган, дуже непопулярний навіть серед виборців влади; і чинний спікер Меджлісу Нуман Куртулмуш. Раніше говорили ще про одного зятя - Берата Албайрака, який двічі очолював міністерство фінансів, але цей зять давно не фігурує серед списку спадкоємців Ердогана. Та й взагалі варіант заміни в команді, ймовірно, вже не влаштовує турецького президента, якого оточення переконує, що лідер має залишитися.

Зліва направо: Сельчук Байрактар, зять; Білял Ердоган, син; Берат Албайрак, зять.

Третій варіант передбачає дочасні вибори, які будуть проголошені парламентом. Для цього у влади є більшість, а парламентське рішення потрібно лише формально, щоб виконати вимогу Конституції 2018 року. Відтоді парламент і президент у країні обираються одночасно. Якщо Меджліс саморозпускається і хоче нових виборів, то президент стає постраждалою стороною, і його каденція вважається не виконаною, що дозволяє знову йти на вибори. Цю норму конституціоналісти критикували на етапі проекту, бо вона виглядає як схема, що дозволяє президенту, маючи підконтрольний парламент, незадовго до закінчення терміну оголошувати нові вибори і безкінечно “обнуляти” президентську каденцію. Таким чином, норма про обмеження влади двома термінами стає формальністю, бо другий термін ніяк не може виконатися.

Проте цю схему логічно було застосовувати за рік до чергових виборів. Але зростання рейтингів опозиції та її перемога в більшості муніципалітетів 2024 року налякали владу. Не допомогли Ердогану й численні зміни законів, що обмежили повноваження мерів, передавши їх міністерствам. Щорічні звіти і далі показували, що опозиційні мери є найефективнішими за всіма дослідженнями навіть зі своїми обрізаними повноваженнями.

Політичні чутки останнього місяця точаться навколо ймовірності неочікуваних дочасних виборів восени цього року, але Ердогану потрібен розгромний програш опозиції, якщо не вдається переконливий власний виграш. Технологія знесилення опонентів передбачає фінансове й організаційне знекровлення партії Ататюрка - як знизу, так і зверху.

Низове запущене серією арештів у Стамбулі. Почали 30 жовтня 2024 з мера стамбульського району Есенюрт Ахмета Озера. Далі були ще два стамбульських мери — Риза Акполат, що очолював Бешикташ, і Алааттін Кьоселер — керманич Бейлікдюзю. 19 березня затримали мера Великого Стамбула Екрема Імамоглу, що вилилося в мільйонні акції протесту по країні, які влада розігнала посадками. Стамбул зачищають і далі. З 39 районів міста опозиція контролювала 25. Наразі влада арештувала вісьмох, тобто третину всіх обраних у Стамбулі керівників місцевої влади.

Днями операції почалися в третьому за розмірами місті країни - Ізмірі. В цьому радикально світському регіоні партія Ердогана ніколи не вигравала, тому удар було нанесено не по чинному меру, а по його попереднику Сойеру Тунчу. Разом із ним затримали десятки працівників мерії та керівників фірм. Тих, що вигравали тендери від мерій, контрольованих опозицією. Саме це і є метою Ердогана - дати сигнал бізнесу, що співпраця з опозицією може стати початком кінця.

Сойер Тунч, попередній мер Ізміра

Сьогоднішнє затримання ще трьох мерів є демонстрацією того, що успіхи стамбульських репресій можна масштабувати на всю країну. Анталія - це регіон, де роблять гроші з туризму і помідорів. Адана - місто, що за поглядами є націоналістичним, але останні 15 років завжди голосує проти висуванців влади. І нарешті - невеликий Адияман. Арешт його мера теж показовий, бо у місті на південному сході партія Ататюрка не вигравала впродовж майже 50 років. Влада вважала подібні консервативні провінції своїм активом, про який можна не переживати, але місцеві вибори-2024 стали шоком для Ердогана, а Адияман є символом цього програшу, бо показав, що гарантій збереження немає в жодному регіоні.

Окрім цього, влада запустила ще одну сюжетну лінію, мета якої — деморалізувати верхівку опозиційної партії. Після програшу в травні 2023 року на парламентських і президентських виборах РНП зібрала з’їзд у листопаді. Чинний лідер Кемаль Киличдароглу програв молодому лідеру фракції РНП в Меджлісі - Озгюру Озелю, якого називають місцеблюстителем стамбульського мера Імамоглу, що не може очолювати партію згідно з турецькими законами.

І ось торік у турецьких судах з’явився позов про незаконні дії при зміні партійного керівництва. Подав його колишній мер турецького міста Хатай Лютфі Саваш, якого виключили з партії. Якщо цей позов задовольнять, то вибори партійного керівництва будуть скасовані, і інтрига в тому, хто хоч тимчасово керуватиме опозицією. Чи автоматично до крісла повернеться 75-річний Киличдароглу, чи влада в судовому порядку призначить тимчасове керівництво партії.

Кемаль Киличдаорглу, попередній керівник РНП

Найцікавішим є мовчання колишнього керівника партії Киличдароглу з приводу цього суду. Він лише один раз висловився, що з’їзд, де він програв, був легітимним, утім після того вимовив багатозначну фразу: "я продовжу з того місця, де зупинився".

Рішення суду щодо легітимності партійного з’їзду і переобрання керівництва РНП мали оголосити 30 червня. Утім судове засідання перенесли на вересень, який, за чутками, і має стати часом оголошення дочасних виборів. І це ще одна ознака того, що Ердоган наважився саме на такий варіант. Імамоглу до осені не засудять, а згодом узагалі можуть виправдати, бо справа розвалюється, і в її перспективи не вірять навіть провладні політики. Проте змінивши судовим рішенням керівництво партії, можна досягти того, що опозиція висуне на дочасні вибори більш зручного опонента для влади, наприклад мера Анкари Мансура Яваша. І той у складній і напруженій боротьбі з Ердоганом програє, бо курди в такому випадку або проігнорують вибори, або проголосують за Ердогана.

‍