Кримськотатарський Ресурсний Центр направив звіт Спеціальному доповідачу ООН з питань сучасних форм расизму на тему: «Расизм, дискримінація та збройний конфлікт у контексті окупації Криму».

Ця інформація буде врахована у доповіді на 80-й сесії Генеральної Асамблеї.

Автори звіту розповіли про те, як із початку окупації Криму РФ кримські татари стали об’єктом масових репресій, що супроводжуються системним використанням мови ворожнечі.

«Окупаційна влада створює образ «екстремістів» та «терористів», асоціюючи кримськотатарську ідентичність із загрозою безпеці. Такі заяви використовуються для виправдання переслідувань - обшуків, затримань, тортур», - йдеться у звіті.

Згідно з даними КРЦ, з 2014 року 248 із 418 осіб, які зазнали кримінального переслідування в Криму, були представниками кримськотатарського народу. З 61 загиблого – 29 кримських татар. Із 29 викрадених – 18 також були представниками корінного народу.

У звіті наголошується, що наразі кримські татари зазнають політику системних переслідувань, ксенофобіі та расової нетерпимості.

«У 2024 році Росія визнала Кримськотатарський Ресурсний Центр «небажаною організацією», – зазначає КРЦ.

Також акцентується на мілітаризації освіти, примусовій русифікації та переписуванні історії: «Історіографія Криму та кримськотатарського народу переписана та сфальсифікована. У підручнику з історії для 10 класу містилися упереджені твердження про історію кримськотатарського народу з проявами ксенофобії. Під тиском громадськості окупаційна влада вилучила підручник зі шкіл, але у 2020 році цей підручник знову почали використовувати в навчальному процесі».

Особливу увагу автори звіту звертають на незаконну заборону в окупованому Криму діяльності Меджлісу – представницького органу кримськотатарського народу. А також експерти наголошують на важливості закріплення правового статусу представницького органу.

«Затягування рішення про закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу створює ситуацію невизначеності, адже фактично з багатьох питань відбуваються консультації з Меджлісом кримськотатарського народу, однак зараз це суто політична воля, ці консультації відбуваються не відповідно до закріпленої процедури і не мають жодної юридичної сили, в тому числі у частині врахування позиції представницького органу під час ухвалення остаточного рішення», - йдеться у звіті.

Експерти підкреслюють, що Українська держава має усунути правові прогалини у сфері захисту прав корінних народів та імплементації Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, а міжнародна спільнота - посилити тиск на РФ для припинення репресій і відновлення прав корінного народу України.