Фото: AP/Mohsen Ganji

Привіт усім!

Я думав підготувати ще одну, дві або більше своїх статей, але щоразу, коли я починаю писати, виявляється, що є ще більше питань, і вони не зовсім пов'язані між собою, або я ще не опублікував свої відповіді. Крім того, у мене знову мало часу. Тому давайте спробуємо у формі «швидких» запитань і відповідей.

Запитання: Газети повні коментарів на кшталт «Кількість запусків ракет Іраном зменшилася на 83%». Чи це правда? А що щодо дронів? Оскільки США не потурбувалися вивчити ведення війни за допомогою дронів протягом останніх кількох років і тепер не можуть з ними впоратися, їхній єдиний шанс – це знищити дрони на землі. Чи це реально?

Відповідь: Я дивак із пам’яттю слона (крім імен: на мій безмежний сором, я не можу згадати ім’я людини через 2 секунди після того, як його мені назвали). Справа в тому, що я пригадую подібні твердження на кшталт «83% пускових установок було знищено» з десятків конфліктів останніх, скажімо, 50–60 років. Мабуть, ідеальний приклад: під час арабо-ізраїльської війни в червні 1967 року (див.: так звана «Шестиденна війна») ізраїльтяни стверджували, що знищили 447 єгипетських, іракських, йорданських і сирійських літаків (на землі та в повітрі). У тому числі понад 100 єгипетських МіГ-21 та 30 Ту-16… І ці цифри донині беззаперечно повторюються в незліченних публікаціях, без будь-якої перевірки (вперше хтось спробував перевірити це десь 16–17 років тому, коли моя команда працювала над книгою «Arab MiGs», томи 3 і 4).

Насправді, на той час Єгипет не мав ані 100 МіГ-21, ані 30 Ту-16. До того ж, принаймні близько 20 МіГ-21 вижили у тій війні. Це означає: ізраїльтяни не могли знищити стільки літаків.

Але спробуйте пояснити це комусь — особливо ізраїльтянам… 🙄

Отже, справжнє питання полягає в тому, що, на думку CENTCOM (Центральне Командування Збройних сил США – ред.) та/або IDF (Збройні сили Ізраїлю – ред.), відомо про загальну кількість пускових установок КВІР і чому вони та чому їхні уряди вважають, що знищили (за даними Jerusalem Post, наприклад) 60% з них, тим самим зменшивши кількість запущених ракет на 83%?

Існує багато відповідей, головні з яких пов’язані з методами збору розвідданих та способом їх подальшої обробки. Однак найважливіша відповідь полягає в тому, що коли США та Ізраїль керуються такими режимами, як ті, що зараз керують цим «симбіозом», це питання політики. Такі режими просто обожнюють статистику, і чим вищі цифри, тим краще.

Іншими словами: вибачте, я сумніваюся, що США та Ізраїль мають хоч якесь уявлення про те, скільки «пускових установок» — під цим я маю на увазі «мобільні наземні ракетні комплекси (МНРК) для балістичних ракет малої, проміжної (БРПД) та середньої дальності (БРСД)» — має КВІР. Причина в тому, що, хоча іранські заводи/майстерні, які їх виготовляють, є (добре) відомими, вони виробляються з середини 1990-х років, і я сумніваюся, що розвідслужби США та Ізраїлю коли-небудь мали можливість точно порахувати їх усі, перш ніж вони масово «зникли» у печерах численних іранських «ракетних міст», побудованих за останні 20 років.

Більше того, справа не лише в тому, що як минулого, так і цього року американські та ізраїльські чиновники висували досить «екстравагантні» твердження (м’яко кажучи): насправді, з огляду на те, що вони стверджують, дивно, як мало доказів вони зараз публікують на підтримку всіх цих тверджень. За 14 днів цієї сутички я побачив, мабуть, 12 ударів по МНРК.

Те саме стосується інтенсивності іранського вогню: оскільки США та Ізраїль мовчать про кількість ракет та БПЛА, випущених Іраном по Ізраїлю, неможливо сказати, скільки їх насправді було випущено. Це важливо, оскільки ретельна перевірка відповідних ізраїльських заяв щодо війни в червні минулого року показала, що цифри ЦАХАЛу не сходяться: їх підправили, щоб «довести» твердження, що ізраїльська ППО «збивала понад 90% ракет, які наближалися до Ізраїлю».

Отже, висновок очевидний: якщо вони не знають точно, скільки МНРК було до цієї війни, і якщо їхні методи підтвердження знищення також є надто оптимістичними, то США та Ізраїль не можуть знати, скільки саме вони знищили.

…і навіть якщо вони мають «хоча б приблизне уявлення» з цього питання, найімовірнішим результатом буде ситуація, схожа на ізраїльські заяви 1967 року: що розвідувальні служби базують свої оцінки на поєднанні неповної інформації про кількість наявних МНРК та надто оптимістичних оцінок щодо кількості тих, що були знищені.

Тобто, іншими словами, забудьте про такі цифри. Вони — «щось для громадськості». Потерпіть і почекайте, поки не опублікують щось серйозне. І навіть тоді перевіряйте й перепровіряйте 3–4 рази, перш ніж бути «впевненими».

Запитання: Як ви оцінюєте заяви США та Ізраїлю?

Відповідь: У мене є кілька простих правил. Правило № 1: відео або цього не було. Правило № 2: не беріть на віру те, що вам кажуть про те, що показує відео, а ретельно перевіряйте. Правило № 3: у разі сумнівів дивіться правила 1 і 2.

Запитання: Чи контролюють ВПС США та ВПС Ізраїлю більшу частину іранського повітряного простору?

Відповідь: Як і в червні минулого року, іранські ВПС контролюють повітряний простір над західним Іраном. Наразі ВПС та ВМС США також контролюють повітряний простір над південним Іраном. На даний момент для операцій над центральним Іраном (див. райони Карадж-Тегеран-Семан, Хоррамабад-Кум та Ісфахан-Язд-Керман-Шираз) вони використовують або балістичні ракети повітряного запуску (ізраїльські), або крилаті ракети (ВПС та ВМС США). Для виконання місії двох літаків B-2A в Парчині два дні тому ВПС США задіяли 14 безпілотників та понад 60 літаків підтримки.

Отже, ні, вони (поки що) не контролюють «більшу частину» іранського повітряного простору. Це може змінитися, але навряд чи зміниться принаймні ще тиждень.

Запитання: ВПС США заявляють, що вони не літають на B-52 та B-1 скрізь, чи згодні ви з цим?

Відповідь: Так.

Питання: Чи збільшують ВПС США/ВПС Ізраїлю кількість повітряних ударів щодня?

Відповідь: Наскільки мені відомо, ні. Насправді, протягом останніх 4-5 днів, у відповідь на другу та третю спроби ВПС КВІРу завдати удару по одному зі своїх авіаносців, що перебував у Аравійському морі, ВМС США навіть перемістили свої літаки ще далі від Ірану. У поєднанні з великою кількістю задіяних літаків-заправників ВПС США, необхідних для підтримки операцій ВПС Ізраїлю та ВПС США, це призвело до того, що ВМС США почали частіше використовувати свої F/A-18E/F у конфігурації літаків-заправників, що, у свою чергу, зменшило кількість ударів, завданих літаками цього типу.

Наскільки мені відомо, єдина частина цієї кампанії, яка серйозно набирає обертів, — це боротьба проти контрольованих КВІРом Сил народної мобілізації Іраку: після їхніх численних ударів по американських базах в Іраку та посольству США в Багдаді, вони піддаються дедалі більшій кількості ударів — іноді за участю літаків A-10, що базуються в Йорданії, але тим часом також і таких засобів, як цей ударний БПЛА «Лукас» (по суті, надто дорога американська копія «Шахеда»):

Запитання: Чи було збито (Кувейтом) загалом 3 літаки ВПС США?

Відповідь: Так, 3 літаки F-15E ВПС США були збиті одним літаком F/F-18 ВПС Кувейту.

Запитання: Наскільки сильно постраждали ВПС Ірану? Я бачив заяву, що Ізраїль нібито знищив усі діючі літаки F-14 в Ірані.

Відповідь: Принаймні за даними ЦАХАЛу, ВПС Ірану були «повністю знищені». Це також схоже на те, що ЦАХАЛ стверджував торік, принаймні щодо значної частини БТВ.2, БТВ.3 та БТВ.4 ВПС Ірану (БТВ — База тактичних винищувачів — Ред.). Я в це не вірю. Звісно, іранські ВПС планували евакуювати свої бойові транспортні літаки до Пакистану, але, схоже, що деякі з них (деякі C-130 та Іл-76) все ще застрягли на землі, на авіабазі № 7 (Шираз). Але я сумніваюся, що їхній бойовий склад зазнав таких значних втрат. Все, що США та Ізраїль показали досі, — це влучання в неоперативні «музейні експонати», які стояли на стоянці та були частково занедбані вже роками, фактично використовуючись як приманки.

Навпаки, не бачив жодних ударів по бойових F-14, F-4E або Су-24. Лише удари по авіабазах, які, як відомо, розміщували F-14 у режимі QRA (швидкого реагування) на авіабазі БТВ.8 (Ісфахан).

…тоді як іранські ВПС мають не одну авіабазу в центральному та східному Ірані, яка повністю розташована під землею.

Підсумок: так, іранські ВПС значною мірою знищені в цій війні. Але не повністю. Тим не менш, ця ситуація допоможе ВПС КВІРу сказати: «Бачите, ВПС Ірану, тепер у вас не залишилося жодного літака Шаха, і вам немає сенсу далі існувати; відтепер ви асимільовані в КВІР». Про це КВІР мріяв з 1979 року.

Запитання: Чи використовувалася в цій війні зброя спрямованої дії? Американська військова промисловість стверджує, що здатна збивати нею дрони та ракети, але я не бачив нічого такого в цій війні. Я бачив одне відео, де стверджувалося, що «Залізний промінь» збивав ракети «Хезболли», але не знаю.

Відповідь: Судячи з усього, так. Є повідомлення про те, що, наприклад, військові кораблі ВМС США використовують свої лазери HELIOS для посилення оборони району Хайфи.

Запитання: Системи THAAD і деякі системи Patriot були пошкоджені, а як щодо систем Arrow і David Sling? Про них нічого не бачив.

Відповідь: Я теж. Ізраїльська військова цензура передбачає суворі покарання (5 років ув’язнення) за оприлюднення будь-якої візуальної інформації про збитки, завдані Збройним силам Ізраїлю. Втім, з огляду на те, наскільки інтенсивно КВІР атакував ізраїльські засоби ППО в червні минулого року, я не маю сумнівів, що він знову намагався вразити об’єкти систем Arrow і David Sling. Наприклад, дуже ймовірно, що численні удари, про які повідомлялося в районі Бейт-Шемеш, були пов’язані з намаганням ВПС КВІР вразити місцеву базу Arrow, що захищає авіабазу Сдот-Міха — головну ізраїльську базу балістичних ракет (та підземне сховище ядерної зброї). Остання розташована «прямо за пагорбом», на захід від Бейт-Шемеша.

Запитання: Чи вичерпані ВМС Ірану? (є якісь цифри?)

Відповідь: Ще не встиг перевірити статистику, але так: всі основні надводні бойові кораблі ВМС Ірану потоплені. В них, можливо, залишилося один або два атакувальні підводні човни класу «Кіло» та більшість міні-підводних човнів. Їхня доля, ймовірно, буде схожою на долю ВПС Ірану.

Запитання: Що ви думаєте про блокаду та/або окупацію Харга, про яку давно ходять чутки?

Відповідь: Це було б ще одним божевіллям, що вимагало б «великої кількості військ на землі». Ця скеля була захищена потужним гарнізоном КВІР у мирний час, і з 28 лютого цього року її захист було лише посилено.

Запитання: Авіаудари по Харгу зашкодили б не лише муллам та КВІРу, а й майбутньому Ірану. Я припускаю, що саме тому Харг не зазнав ударів.

Відповідь: Так, але удачі тим, хто вірить в ілюзію, що нафтозаправні термінали на Харгу можна «знищити» за допомогою авіації на тривалий час.

Кілька зауважень наостанок:

• американські та ізраїльські спецслужби вже усвідомлюють, що вони програють «битву за сприйняття» та контроль над публічними наративами;
• саме тому IQ47 волів би, щоб ця війна закінчилася за лічені години; проте,
• За даними МінСлухів, ізраїльтяни сподіваються завершити її за «1–2 тижні».
• Тим не менш, якщо IQ47 вирішить зупинити її раніше, то ізраїльтяни будуть змушені зупинитися теж.
• Принаймні обидві сторони зрозуміли, що «справжня» мета війни — повалення режиму — є абсолютно недосяжною.
• IQ47 волів б закінчити війну не тільки тому, що відчуває себе в ній непевно, а й тому, що не може взяти під контроль ціни на нафту (хоча й пом’якшує санкції проти Росії), а також тому, що запаси крилатих ракет і високоточної амуніції тим часом вичерпуються.