Продовжуємо знайомити читачів із кримськотатарською політикою та політиками. Початок інформаційного серіалу тут, продовження тут і тут.

‍

Світовий конгрес кримських татар - друга за важливістю (після Курултаю-Меджлісу) інституція корінного народу Криму. І якщо для перевиборів першої є об’єктивні перешкоди через окупацію, токонгрес теоретично мав би збиратися регулярно.

Як структура, що мала на меті об’єднати все світове кримство, він виник іще за української доби. До Курултаю та Меджлісу можна було обирати лише громадян України, тому була потреба в структурі, де члени діаспори (насамперед із турецькими паспортами) отримають рівний голос з кримськими татарами півострова. 

Перший конгрес зібрався 2009 року в Акмесджиті, другий - вже після окупації Криму, 2015-го в Анкарі. На обох головою обрали Рефата Чубарова. І вже 11 років конгрес не збирали, хоча за статутом він має скликатися щочотири роки.

Другий конгрес в Анкарі ухвалив історичне рішення - Qırımda yaşa - живи в Криму. Цей принцип передбачає, що кримські татари, які не стискаються із загрозою життю або свободі, мають залишатися на півострові і не сприяти окупанту в його споконвічному бажанні змінити етнічну карту Криму. 

Конгрес сформував виконком, і до пандемії цей виконавчий орган часто збирався в Києві, Генічеську і Анкарі. Ковід-19 перевів засідання виконкому в онлайн, і з порядку денного зникло питання зборів третього конгресу, який за статутом мав відбутися ще 2019-го.

Організаційною роботою з проведення чергового Конгресу хотів опікуватися заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров, коли росіяни віддали його по обміну Україні  2017-го. Утім пізніше всі повноваження по зборах третього конгресу взяв на себе Рефат Чубаров. За словами віце-президента Конгресу, представника турецької діаспори Намика Кемаля Баяра, робота ведеться вже два роки, але є проблеми з фінансуванням. Яким є бюджет проведення одного конгресу ніхто зараз говорити не хоче.

2015-го вибори голови відбулися на альтернативній основі. Свою кандидатуру на пост президента висунув заступник голови Меджлісу Арслан Омер Киримли (старший брат керівника української служби зовнішньої розвідки Рустема Умерова), але програв Рефату Чубарову. Обрання голови Меджлісу президентом Конгресу досі викликає суперечки, бо за статутом представницького органу кримських татар голова Меджлісу і його перший заступник не мають обіймати інші керівні посади. Проте - як вже йшлося в попередніх матеріалах про політичні інститути кримців - кількість винятків давно вже досягла критичної маси. Тому більшість рішень ухвалюються згідно з кримськотатарськими політичними звичаями, а не з укладеними на папері нормами і регламентами.

Наразі Рефат Чубаров керує двома найбільшими і безальтернативними кримськотатарськими структурами, проте їхня життєздатність залежить від наявності ресурсу. Такий ресурс здатен наразі забезпечити лише лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, на дзвінки якого реагують президенти, міністри й олігархи в Україні та Туреччині.

Вся система кримськотатарського самоуправління керується з одного центру, але ця керованість поступово перетворюється на ілюзію. Нединамічні структури втрачають зв’язок з народом, що живе в окупації, з активною частиною кримців, що не здатні впливати на роботу цих структур, і навіть всередині зріє невдоволення тих, хто вважає власну роль в роботі національних структур неоціненною і закидає аксакалам бажання всидіти в кріслах пожиттєво.