Продовжуємо знайомити читачів зі структурою Меджлісу кримськотатарського народа та розстановкою сил всередині нього. Початок інформаційного серіалу тут, продовження тут.

Формально компетенція 6 Курултаю кримськотатарського народу закінчилася в листопаді 2018 року. Тоді ж сплив термін повноважень обраного ним Меджлісу. До повномасштабної війни спроби зібрати Курултай робилися як на українському материку, так і (з ініціативи окупантів) у Криму. За регламентом Курултаю вимагати скликання позачергової сесії може третина його складу за схвалення Меджлісу. А бути присутніми на засіданні мають не менше двох третин делегатів. Ані київські, ані кримські ініціатори не заручилися підтримкою навіть половини.

У Криму вдалося зібрати 90 підписів із 248, але Меджліс не схвалив цю ініціативу й спробував зібрати Курултай у Києві. В українській столиці картина станом на листопад 2018 року виглядала так: 75 делегатів наважилися приїхати з окупованого півострова (30,2% від загального складу); 18 делегатів були визнані російськими колаборантами (7,2%); 6 делегатів упродовж 2014–2018 років померли (2,4%); 149 делегатів (60%) не підтримали київську ініціативу, хоча й не пішли на співпрацю з російськими колаборантами.

Минуло ще 8 років, і нової розстановки сил не знає ніхто. Колаборантів не побільшало, але кількість людей, здатних приїхати на український материк, зменшилася в рази. Тому зараз ніхто навіть не намагається повторно ініціювати скликання Курултаю. Усі дотримуються неписаної норми — повноваження попереднього складу делегатів припиняються після присяги новообраних. А отже, всі нинішні обранці зберігають свої мандати до моменту, коли такі вибори стануть можливими.

‍Комсомол сказав «Треба» — аксакали сказали «Йох»

У 2021 році кримськотатарські молоді активісти з кількох громадських організацій гучно зажадали проведення електронних виборів нового Курултаю з можливістю участі в них жителів окупованого Криму. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення РФ у київському офісі Меджлісу відбулося кілька зустрічей, присвячених електоральній діджиталізації. «Комсомольців» явно надихнув запущений 2020 року застосунок «Дія — держава у смартфоні». Але в Росії у вересні 2021 року спалахнув скандал із фальсифікацією результатів електронних виборів до Московської міської думи. А в Україні, починаючи із січня 2022 року, регулярно виникали хвилі чуток про витік даних із «Дії». Тому ідея голосування за новий склад Курултаю за допомогою сучасних технологій померла, а її ініціатори воліють більше про неї не згадувати.

Об’єднані кримськотатарські емірати

У 2024 році кримські татари пережили психологічну межу — 10 років окупації Криму. Політики на цей момент прожили майже 11 років без виборів, і кримськотатарський «комсомол» породив нову ідею — посилити національні інституції громадськими та/або молодіжними радами. Цього разу ідея амбітної порослі не викликала відторгнення у старшого покоління. Голова Меджлісу Рефат Чубаров публічно оголосив про збір пропозицій і навіть провів на цю тему кілька нарад. Пропозицію про створення громадських рад підтримав і нинішній внутрішньомеджлісовський опозиціонер Ескендер Барієв. На його думку, управління Меджлісу могли б посилити новачки з громадських рад. Зараз таких управлінь одинадцять, багато з них перебувають у стані коми, а очолювати їх можуть лише чинні члени Меджлісу, яких не можна переобрати. Таким чином аксакали зберегли б крісла, але активізувалися б в оточенні конкурентної молоді. Якщо ідею Барієва буде втілено, Меджліс перетвориться на симбіоз із 11 політичних управлінь-еміратів із невеликими виборними свитами, але з постійними емірами та монархом на чолі.

По суті, йдеться про децентралізацію роботи Меджлісу та посилення кожного окремого його члена.

Громадські ради стали в Україні популярним майданчиком для активістів, непарламентських партій і журналістів. У суспільства з’явилося відчуття контролю за міністерствами. Йдеться передусім про структури, керівників яких призначають і які ухвалюють одноосібні рішення у формі наказів.

Але як може вплинути виборна громадська рада при виборному органі, який не може бути переобраний? Друге неприємне, але важливе питання: що буде з Меджлісом, якщо окупація Криму триватиме, наприклад, ще 12 років? Якщо зараз будь-які рішення представницького органу можуть вважатися легітимними хоча б завдяки чисельній перевазі тих, хто не пішов на співпрацю з Москвою, то через 12 років багатьох із тих, кого було обрано 2013 року, може не залишитися в силу природних причин… Хай Аллах продовжить їхні дні…