У квітні 2026 року уряд України офіційно визнав Меджліс представницьким органом кримськотатарського народу. Тому ми продовжуємо розповідати про структуру Меджлісу, його повноваження, керівництво та розстановку сил всередині парламенту кримських татар. Початок тут.

Меджліс кримськотатарського народу, обраний Курултаєм 2013 року, складається з 33 представників. Один з них, Алі Хамзін, шість років тому помер. Членство ще сімох людей призупинено рішеннями самого Меджліса через колаборацію з окупантами: 

1. Заур Смірнов, колишній перший заступник голови Меджлісу 

2. Айдер Аджимамбетов, заступник голови  Меджлісу         

3. Тейфук Гафаров, колишній керівник юридичного управління 

4. Руслан Якубов, колишній рядовий член Меджлісу 

5. Асан Алієв, колишній керівник Херсонського регіонального Меджлісу 

6. Ремзі Ільясов, колишній заступник голови Меджлісу 7.Еміралі Аблаєв, муфтій мусульман Криму

Призупинення членства колаборантів стало вимушеним кроком, хоча юридично він викликає питання - адже Меджліс не має повноважень позбавляти мандатів представників, обраних Курултаєм. Тому Меджліс не припинив членство колаборантів, а зупинив, зазначивши: остаточне рішення ухвалить Курултай. Колись. У майбутньому. 

Те, що зрадниками виявилося 20 відсотків членів представницького органу, вплинуло на можливість збирати кворум у дві третини. Проте працездатність Меджліс зберіг. Наразі його дійсний склад - 25 осіб, і для кворуму достатньо сімнадцяти. Це число - не тільки арифметичний результат, а й важлива психологічна позначка. Адже 17 у будь-якому разі є більшістю від повного складу в 33 особи, а ще це історичне число, що забезпечило Мустафі Джемілєву збереження влади під час найбільшого землетрусу в кримськотатарській політиці. Дорослі пам’ятають кризу 1997 року, коли опозиція в Меджлісі на чолі з Ленуром Аріфовим і Лілєю Буджуровою ледь не повалила владу тодішнього голови Меджлісу Мустафи Джемілєва. Тоді до опозиції не приєднався Рефат Чубаров (на якого вона розраховувала), і це забезпечило Джемілєву більшість у 17 голосів, а опозиціонери, що програли бій, отримали назву “група 16”. 

Нині принаймні одинадцятеро членів Меджлісу живуть поза Кримом: 

1. Рефат Чубаров, голова 

2. Наріман Джелял, перший заступник 

3. Ахтем Чийгоз, заступник 

4. Ільмі Умєров, заступник 

5. Арслан Умєров, заступник 

6. Різа Шевкієв, голова фонду Крим

7. Абмеджит Сулейманов, керівник управління земельних ресурсів

8. Ескендер Барієв, керівник управління міжнародного співробітництва 

9. Гульнара Бекірова, представниця Херсонщини 

10. Гаяна Юксель, керівниця управління розвитку національних медіа 

11. Абдураман Егіз, який, за словами наших співрозмовників, майже не бере участь в роботі органу

Кворум зберігається за рахунок тих членів Меджлісу, що живуть у Криму. Серед них є такі, що давно самоусунулися, як бізнесмен Садих Табах, але принаймні тринадцятеро людей беруть участь у роботі представницького органу, незважаючи на загрозу: рішенням Верховного суду РФ Меджліс визнаний “екстремістською організацією” і заборонений. Тому ми не називаємо імен, щоб не наражати людей на репресії.

Систему Курултай-Меджліс давно критикують за її надмірну багатоступеневість. Народ обирає Курултай. Курултай, який є найвищим органом, обирає Меджліс. Меджліс, який є постійно діючим (чи виконавчим, тут немає ясності) органом, обирає Президію. Президія, повноваження якої взагалі неможливо окреслити, фактично віддає все на відкуп голові Меджлісу. А над головою є ще лідер кримськотатарського народу. Жодного документу щодо посади “лідера” не існує. Напевне тому, що це не посада, а ідентичність, яка пожиттєво належить Мустафі Джемілєву. Таким чином вся система Меджліс-Курултай за формою схожа на Всекитайські народні збори, а за сутністю - монархію часів Польського королівства, де сейм обирав короля… пожиттєво.