Сніжна зима, волога весна, спекотний червень, і як наслідок - близький до рекордного врожай зернових. Природа неначе зглянулася на кримських фермерів, але від природи в їхньому житті залежить далеко не все. Півтора мільйони тонн вирощеного і зібраного зерна виявилися нікому не потрібними. Формально Росія все ще залишається головним світовим експортером пшениці, але вивозити її через чорноморські та азовські порти стало практично нездійсненною місією. А доправляти кримське збіжжя до  Балтійського моря занадто дорого й небезпечно. Тому все зібране в Криму залишиться в Криму. І це крах, - кажуть фермери.

‍“Ми порахували: собівартість тонни в нас вийшла 14 тисяч, бо ви ж пам'ятаєте, почім солярка була (ціна дизельного палива влітку сягала 450 рублів за літр - Ред.), а нині нам пропонують 6 рублів за кілограм пшениці. І доведеться погоджуватися - бо дорожче вже не буде, а треба ж озимі сіяти. Чи вже не треба? Безвихідь якась, якщо чесно”, - ділиться відчаєм Зарина, співвласниця одного з фермерських господарств Сімферопольського району. 

У Михайла час розпачу вже минув. Ячмінь на його полях під Джанкоєм ще у липні вистиг, висох і… осипався. Фермер каже: можливість купити пальне була, але за захмарними цінами. Тож він побоювався, що окупити витрати не вдасться, - і залишив збіжжя на полі.

‍“Хто не ризикує, той не п'є шампанське, але я його і так не п'ю”, - сміється Михайло. “Не ризикнув - і не шкодую. Сумнівався, звісно, чи я правильно роблю. Але коли почав рахувати, у що мені те збіжжя обійдеться, зрозумів, що загубити його зараз вигідніше, ніж на останні гроші купити дизель - а потім все одно загубити. Так бодай щось за душею лишилося”, - зізнається фермер.

Навіть окупаційні чиновники нині не наважуються на традиційні переможні реляції. “Скільки ми виробили, стільки ми не з'їмо, профіцит дуже серйозний”, - визнав проблему аграрний міністр півострова Денис Кратюк. А на запитання, чи варто кримським фермерам чекати на допомогу від російської держави, відповів нерозбірливо.

‍“Форми підтримки однозначно будуть. Хочеться лише обрати саме ті, які будуть максимально ефективні. Тобто не отримати якусь величезну кількість грошей для субсидій і потім намагатися переконати аграріїв, що це хороша форма підтримки, а дійсно, коли вона буде затребувана”, - заявив окупаційний міністр.

Тим часом ціни на продукти у кримських магазинах і далі зростають, і хліб - не виняток. Батон із супермаркета, що взимку коштував 50 рублів, нині продається за 60. У приватних пекарнях подорожчання ще суттєвіше: по малому бізнесу паливна криза вдарила відчутніше, ніж по великих підприємствах. Зросли в ціні навіть ті види хліба, які тут називають “соціальними”. Жителька Керчі Зоя Павлівна не розуміє, чому це відбувається. 

‍“З моєю пенсією все, на що я можу розраховувати, це сині цінники (товари, на які обмежено торговельну націнку - Ред.), тож хліб беру один і той самий. Взимку він коштував 32 рублі. Зараз - 39. Мені кажуть: бо бензин подорожчав. Ну, добре, розумію. Я іншого не розумію: ви ж по телевізору розповідаєте про рекордні врожаї. Якщо вони рекордні, зерно має подешевшати, правильно? Так чому, якщо бензин подорожчав, то і хліб подорожчав, а якщо зерно подешевшало, то хліб… ще більше подорожчав?” - дивується пенсіонерка.

 Кримські фермери тим часом завмерли в очікуванні винограду. Столові сорти вже дозріли, винні (а їх на півострові переважна більшість) вистигають. Врожай очікується добрий, лишилося тільки визначитися - чи варто його збирати.