Археологічною експедицією російського Ермітажу в Криму Алєксандр Бутягін керував з 1999 року. Нічого для нього не змінилося ані 2014-го, ані 2022-го. Він так  само розкопував античне місто Мірмекій у Керчі, відправляв знайдені експонати до рідного Петербурга та ще й їздив світом із лекціями про свої здобутки. Так тривало до 4 грудня цього року. Бутягін вдало виступив у Празі та Амстердамі, а от лекція у Варшаві не відбулася. За кілька годин до її початку науковця просто у готелі заарештували польські правоохоронці. Підгрунтям для затримання був запит українських колег. 23 грудня Київ надіслав іще один - про екстрадицію підозрюваного.

У Криму ці події викликали шок - причому як у наукових колах, так і серед правозахисників та громадських активістів. Адже російське лобі в європейській науці - таке саме сильне, як і мистецьке. Ніхто не чекав, що концепція «Вчені поза політикою» виявиться такою крихкою.

«Ми торік спробували з цим працювати в Чехії. І були шоковані тим, наскільки все погано. В одній дуже шанованій науковій установі її керівник із запалом доводив нам, що вчені, які відкрито схвалюють війну, просто змушені так чинити бо живуть в Росії. Тож він їх завжди підтримує», – розповідає СЕМААТ одна з кримськотатарських громадських активісток.

Кримські археологи кажуть: насправді, європейські колеги і раніше дорікали їм через роботу без дозволів української сторони. Але ворожості ніхто, крім українських науковців, не виказував.

«Ці ось претензії, що ми не отримали відкриті листи (дозвіл на розкопки – Ред.) від українського міністерства, вони звучать постійно від колег з різних країн. А з українськими археологами мало до бійок не доходило, коли ми перетиналися на різних симпозіумах. Вони не хочуть зрозуміти, що у нас інші правові реалії. Ти або працюєш у них, або просто припиняєш займатися справою всього свого життя», – пояснює співпрацю з ворогом один з кримських археологів.

При цьому він визнає, що це порушує міжнародні норми, скидається на розкрадання культурних цінностей і не звільняє від відповідальності тих, хто «зробив вибір на користь науки». Історія Бутягіна у кримських науковців співчуття не викликає - швидше зловтіху. Адже росіянин прекрасно знав про кримінальне переслідування та ще й публічно ним хвалився.

«Це перше затримання такого рівня - і дуже показове. Тут очевидні порушення міжнародних норм у всій красі - з розграбуванням розкопок, незаконним вивезенням знахідок до Росії, знущанням над правосуддям. А тепер ми всі, хто працював на окупованих територіях або приймав у себе виставки з окупованих територій або якось ще був залучений до пропагандистських кампаній - всі тепер як Бутягін. Всі опинилися в зоні ризику. Україна показала, що вже не боїться працювати з «недоторканими» діячами науки і культури. Арешт Бутягіна демонструє, що позицію України тепер поділяють і в Європі. Це ставить під сумнів, чи не перетвориться будь-який науковий обмін, будь-яка лекція в зарубіжних університетах на оглядову екскурсію європейськими в'язницями», – констатує заступник директора одного з кримських музеїв.

З цим висновком згоден і колишній працівник Східно-Кримської археологічної експедиції, у співпраці з якою копав античні городища Бутягін. Посилення відповідальності вчених і діячів культури «за Крим» може призвести, на його думку, до відтоку людей з професії. Та й ніхто з поважних колег на окупований півострів більше не приїде.

«На нас чекає деградація і забуття. Всі імениті дослідники будуть обходити Крим стороною. Вибираючи між можливостями працювати тут або зберегти відносини в науковому співтоваристві, вони, звичайно, віддадуть перевагу підтримці зв'язків, тому що без публікацій, без виступів, без світового визнання – ти вже не вчений, а просто любитель копати ями», – нарікає історик.

Додає археологам песимізму і поведінка адміністрації Ермітажу, яка всіма силами вдає, що про арешт Бутягіна не чула. Російська влада на допомогу своєму «чорному археологу» теж не поспішає. За інформацією редактора журналу «Третьяковская галерея» Ксенії Коробейнікової, послуги адвоката оплачують родичі заарештованого, а колеги скидаються «хто-скільки-може», щоб оплатити оренду квартири, якщо його переведуть під домашній арешт. Росія, як завжди, «своїх не кидає», - іронізують науковці. Заяву директора інституту археології Криму Вадима Майка про те, що арешт росіянина «не змінить плани вчених щодо археологічних досліджень», вони сприйняли вкрай скептично. 

«Слабо собі уявляю, хто міг би і, головне, хто захоче замінити Бутягіна найближчим часом. Адже він по суті курирував всі розкопки Ермітажу по всьому Криму. Зараз серед колег йде дискусія про те, які «ермітажеві» об'єкти підпадуть під консервацію і яку шкоду після відходу експедицій нашим розкопкам завдадуть чорні археологи», – розповів один з місцевих істориків.

Про те, яку шкоду історичній спадщині завдали дії окупаційної влади, особливо в ході масштабних будівельних проектів – траси «Таврида» і «Новий Херсонес» - кримські археологи воліють мовчати. Масштаби збитків абсолютно непорівнянні, але зізнатися в цьому вчені бояться навіть у приватних бесідах між собою.