(Вступ Тома Купера)

Привіт усім!

Отже... Сьогодні вранці я нарешті змусив себе піднятися нагору до свого кабінету і «робочого місця». Навіть приніс із собою капучино. Увімкнув комп'ютер, перевірив новини та повідомлення. І... о боже! Краще вже не буває! Краще за Обаму!

Ем... Чому я такий втомлений, що вже зранку ледве тягнуся, хочете знати?

Окрім тижня грипу з температурою, я мусив провести вихідні, намагаючись втішити кількох знайомих у Німеччині. Вони в паніці (так, в паніці) через «майбутнє вторгнення Росії»...

Будь ласка, відкиньтеся на спинку крісла, зробіть глибокий вдих, подумайте (і «так, ви можете», повірте мені!): чи можете ви уявити, як «добре» працюють місцева політика та ЗМІ, коли не тільки «нормальні» люди, такі як ви чи я (а, швидше за все, ви), але навіть «люди на високих посадах» починають дзвонити таким, як я, щоб запитати поради, коли Пуддінг збирається вторгнутися...?

Тим часом я готуюся до того, що різні австрійці підуть за модою... і відчуваю певне полегшення від того, що вирішив не відвідувати цього року щось на зразок «шоу сезону» у моїй галузі, де мені, безсумнівно, багато інших людей задавали б те саме питання.

Проте агов: навіщо дивуватися? Ми живемо в такому досконало поінформованому світі, що самопроголошені «лідери вільного світу», американці – коли не зайняті тим, що стоять струнко перед появою головного сіоністського терориста і підбурювача геноциду, розшукуваного ООН за злочини проти людства, – все ще проливають більше крокодилячих сліз за багатим ведучим ток-шоу, ніж вони всі пролили за геноцид палестинців за 80 років.

...решта світу вийшла – буквально три дні тому з Генеральної Асамблеї ООН...

Не хвилюйтеся, це нікого не вражає: «ми», «Захід», не є ні расистами, ні ксенофобами, і не маємо наміру оцінювати людей за їхньою релігією чи національністю, як ви знаєте. Ми цивілізовані, благородні люди, сповнені толерантності, розуміння та співчуття, які дуже добре знають, що ця «решта світу» складається з «бананових республік третього світу» та різних клептократів, диктаторів і терористів: нікого і нічого цікавого чи важливого... Звичайно, коли хтось хоче обговорити наших власних олігархів, клептократів, диктаторів і терористів: «Ой, вибачте, давайте не будемо говорити про новини та політику, це занадто депресивно...» - і, будь ласка, проігноруйте той факт, що принаймні третина наших співвітчизників - незалежно від того, чи то в США, Великобританії, Франції, Німеччині чи Австрії - охоче приймають патологічну диктатуру та брехню, зраду та корупцію, але не охорону здоров'я, наприклад: особливо останнє є ознакою переважної та паралізуючої бюрократії, яка обмежує та ставить під загрозу наші свободи та саме виживання наших економік...

Ну що ж, люди, хто може сказати: можливо, декому слід почати замислюватися замість того, щоб при кожній нагоді ховати голову в пісок...?

Ну що ж...

Минулого тижня було так багато чудових новин, так багато фантастичних новин, так багато новин, кращих за Обаму, що я навіть не знаю, з чого почати. Можливо, з перемоги проєвропейської партії на виборах у Молдові? Або з успішного відрізання Збройними силами України третьої кишені російських військ на східному фланзі Покровського сектора? Або з підриву українськими БПЛА електростанції в Білгороді, що спричинило відключення електроенергії та водопостачання?

Ви знаєте, що я дивак, тож не дивуйтеся: для мене «новиною тижня» стало те, що 26 вересня українці завдали удару по ангару, де зберігалася значна частина обладнання — зокрема, принаймні один «TEL» — 448-ї ракетної бригади ВС РФ.

Чому?

Тому що це означає, що українці починають розвивати здатність фактично відстежувати «пускові установки», з яких здійснюються удари по Україні. Тому що поцілити — і фактично знищити такі пускові установки — набагато ефективніше, ніж створити супертурбо-повітряну оборону проти того, що вони запускають. Тому що це війна, а на війні важливі «військові справи». І тому що це «крок у правильному напрямку». Враховуючи, що, судячи з усього, триває подібне «українське полювання на російські пускові установки «Шахед» у Криму», для мене це щось на зразок «справжньої хорошої новини тижня».

На цьому я завершую свою розповідь цього ранку. Якщо ви все ще хочете почути більше моїх роздумів, перегляньте це інтерв'ю на українському телебаченні:

А тепер передаю слово Дону.

***

Якщо секторальний звіт не супроводжується картою, то це означає, що територіальних змін практично не відбулося.

***

Суми

Україна фізично не оточує Олексіївку, але дрони 71-ї бригади та інших підрозділів практично відрізали село від російської підтримки.

Чотири хвилини роботи російських дронів, які в основному атакують транспортні засоби.

Дрон вражає російську заправну станцію за 20 км від кордону з Росією.

***

Вовчанськ

57-а бригада атакувала росіян, які рухалися в західному напрямку від Вовчанська. Деякі атаки відбувалися в самому місті. З моменту перетину річки в середині липня Росія просунулася на 1500 метрів. Кілька тижнів тому ракетою було вражено будівлю, яку утримують українці.

Україна відправляє диверсійні групи через кордон з Росією.

13-та бригада «Хартія» — перший підрозділ Національної гвардії, який використовує БМП «Бредлі».

***

Куп'янськ

Українські солдати зазнали атаки в центрі Куп'янська, а росіяни — на півночі Куп'янська та на північ від міста. Росія бомбардує місто, а українські війська обшукують будівлі в пошуках диверсантів. Не повідомлялося про зміни на території, а також не було оцінок щодо кількості диверсантів на півночі Куп'янська або на захід від річки Оскол.

***

Терни

Річка Жеребець (що протікає через Невське та Макіївку) перешкоджає російським атакам з використанням бронетехніки. Російські понтонні мости регулярно знищуються, але Крігсфоршер попереджає, що ситуація погіршується. Росія зміцнює свої позиції навколо Шандриголового та Ямполя. Зарічне залишалося достатньо стабільним для російських авіаударів у центрі села.

За три кілометри на схід від Ямполівки кілька ударів дронів знищили російський танк, що ховався в лісі.

Російська віра в свої теплоізоляційні пончо продовжує підводити їх.

***

Сіверськ

Російські війська очистили будівлі та встановили прапори в Переїзніому. Україна скинула протитанкову міну в димохід, на якому були встановлені датчики.

Дрон завдав удару по заправній станції в окупованому Сєвєродонецьку.

***

Костянтинівка

Невеликі російські загони дісталися Плещіївки, Костянтинівки та інших населених пунктів. Це не означає, що вони контролюють ці території, але минулий досвід показує, що глибоке проникнення є ознакою майбутнього просування російських військ.

Сині зірки позначають атаки українських дронів на російських солдатів

У 65 км на схід від Часового Яру було знищено склад боєприпасів, на якому зберігалися десятки тисяч мін, гранат, танкових і артилерійських снарядів.

Оскільки росіяни бомблять цивільне населення, двоє людей опинилися в пастці у своїй квартирі в Костянтинівці, оскільки уламки заблокували двері. Їхнім изволенням опікувалася поліція.

‍

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.