Терни

За п'ять місяців, з 1 січня по 4 червня, Росія захопила 198 квадратних кілометрів. 4 червня 3-й корпус прийняв під своє командування 120 км лінії фронту, тобто всю лінію фронту, показану на карті нижче. Оскільки Сирський зробив усе можливе, щоб зруйнувати реформу ЗСУ Драпатого і, де-факто, скасував реорганізацію непотрібних тактичних командувань і тактичних груп у корпуси, 3-й корпус сьогодні складається лише з двох бригад: 3-ї десантно-штурмової бригади та 60-ї механізованої бригади.

"Але", агов: це не має значення. Сирський був настільки люб'язний, що передав командуванню 3-го штурмового корпусу "оперативний" контроль над кількома іншими підрозділами в цьому секторі. Загалом це близько восьми додаткових бригад і, можливо, сім окремих батальйонів - які тепер діють... хо-хо-хо... "автономно". Бачите: без мікроменеджменту Сирського.

А тепер зверніть увагу: ця тимчасова організація перебуває в процесі нападу трьох окремих російських армій - 20-ї та 25-ї загальновійськових армій і 1-ї танкової армії.

3-й корпус негайно змінив спосіб ведення бою. 3-я штурмова бригада розподілила свої сили на 60 км фронту. Вона використовувала свої війська для "підтримки" інших підрозділів: виступала в ролі кадрів для навчання інших підрозділів, змушуючи їх воювати так само, або принаймні подібним чином. В інших місцях поширеною практикою Сирського було кидати в контратаки частини різних бригад по частинах. Відповідно, багато командирів бригад "навчилися" відривати свої підрозділи для того, щоб залатати дірки в сусідніх секторах. У секторі, за який відповідає 3-й корпус, зараз ніхто не роз'єднує підрозділи. Ніхто не контратакує без розвідки, підготовки та координації з сусідніми підрозділами, артилерією та безпілотниками, навіть якщо це атака взводу. На зміну хаосу приходять дисципліна та командна робота. Будь-які позиції, що потрапляють в оточення, підтримуються та утримуються.

Оскільки командир корпусу тепер має повноваження підвищувати або звільняти підлеглих, а кадри 3-ї бригади широко розповсюджені - і користуються повагою - по всьому фронту, неправдиві звіти і брехня про ситуацію припинилися. Маючи точні дані, кожна бригада отримує невелике, але заплановане поповнення людей і боєприпасів, що дозволяє командирам покладатися на свої ресурси і планувати відповідно до них. Зазвичай, до отримання заміни могли пройти місяці, і командирам доводилося бути консервативними у своїх операціях, оскільки вони не знали, скільки вони втратять до того, як отримають заміну. Але не можна заперечувати, що розосередження 3-ї бригади є довготривалим, стабільним винятком.

Це не чудесне перетворення, це просто грамотне виконання стандартних бойових операцій. Як наслідок, за шість тижнів, відколи 3-й корпус взяв на себе командування над Тернівським сектором, кількість українських втрат вдвічі менша, ніж з 1 січня по 4 червня. Російські втрати в 7-10 разів перевищують українські.

У цьому цінність стандартної організації в поєднанні з грамотним керівництвом і довірою до ініціативи підлеглих. Якби це було відтворено на 1300 км лінії фронту в цій війні, Росія не змогла б утримувати конфлікт без суттєвих власних змін. На жаль, це просто не так. Завдяки Зеле/Єрмаку, Сирському та його корешам.

Карта DeepState показала, що росіяни досягли величезних успіхів з 1 січня по 4 червня (показано рожевим кольором) і додаткових успіхів з 4 червня по 2 серпня (показано червоним кольором). 3-й корпус тепер відповідає за всі фронти, показані на цій карті.

Росіяни увійшли в Торське, і 63-тя бригада намагалася витіснити їх звідти за допомогою безпілотників і танків. Бригада також зачистила лінію окопів. Російська піхота була відправлена з тилу на штурм з припасами, в тому числі з мінами, і якщо дрон влучить в одного з цих солдатів, він може знищити всю групу, і в деяких випадках так і ставалося. Міни, скинуті безпілотниками, знищили всіх, окрім одного російського мотоцикліста, і коли він намагався втекти, то наступив на міну.

Перетворення Андрія Білецького з цивільного на командира корпусу свідчить про його організаторські та лідерські здібності. Він також пишається своїм підрозділом і вміло працює з громадськістю, залучаючи пожертви та добровольців до вступу в його підрозділ. Він заявив, що вже три місяці не отримував від уряду безпілотників, і йому було важко прикривати сектор 3-ї бригади. Білецький розповів, що в деякі періоди держава забезпечує 30-40% безпілотників бригади, що, на його думку, є значною часткою. Він також повідомив, що потреби бригади частково покриваються за рахунок пожертвувань і волонтерів, і що у бригади з'явився "куратор" (меценат?), який допомагає фінансово. Він також повідомив, що система зараз працює.

Армія вирішила виправити запис, який також висвітлює деякі функції ланцюга постачання:

Тил надає бригадам перелік наявного обладнання та транспортних засобів. Запити 3-ї бригади були задоволені. У період з 1 січня по 27 травня 2025 року 3-я бригада отримала 7 992 безпілотники, але типи безпілотників не були вказані. (Не виключено, що жоден з них не був FPV-дроном).

Коли бригада потребує обладнання, якого немає на державних складах, вона подає заявку до Міністерства оборони і отримує фінансування на закупівлю необхідного обладнання. Саме таким чином у травні була профінансована 3-я бригада. Станом на 28 травня бригада використала 57% фінансування.

***

Сіверськ

Ось хороший приклад "сучасних можливостей Збройних сил Росії": росіяни пішли на штурм - з 6 танками, 3 різними БТРами, 6 МТ-ЛБ, броньованою ремонтно-евакуаційною машиною, 12 цивільними автомобілями, 2 квадроциклами та 41 мотоциклом.

.... такого роду "механізованим наступом" - більшість членів НАТО старанно підрум'янюють свою білизну. Настільки, що вони "не в змозі" надіслати Україні значне підкріплення у вигляді важких систем озброєнь та/або більше боєприпасів. Тому що, знаєте, вони на 1000% впевнені, що наступним кроком Путін нападе на НАТО. Через кілька тижнів, місяців, рік, або два, або п'ять... залежно від автора цієї високоавторитетної оцінки, про яку йдеться...

Як би там не було...

54-та та 81-ша бригади використовували міни, безпілотники та артилерію, щоб знищити всю техніку, окрім МТ-ЛБ, одного легкового автомобіля та броньованої ремонтно-евакуаційної машини. Повідомляється про 48 загиблих і 69 поранених. Росіянам вдалося просунутися до 1500 метрів.

Рідкісне танкове зіткнення, коли український танк відкрив вогонь в упор по російській машині, броньованій від безпілотників. Пізніше його добили безпілотники. Російський піхотинець намагається перетнути колючий дріт, і в нього влучає безпілотник. Ще одну російську атаку було відбито.

***

Костянтинівка

Олександро-Калинове повністю окуповане росіянами. Атакують російські позиції на вершині терикону. Українців у Щербинівці помітили та атакували. 7-й корпус швидкого реагування атакує росіян у Полтавці. Підрозділ безпілотників "Рубікон" атакує українців, техніку та кілька повітряних і наземних безпілотників у Яблунівці. Росія стверджує, що в результаті авіаудару була знищена команда безпілотників 28-ї бригади в Плещиківці.

Судячи з численних підйомів прапорів, Росія зайняла 90% території Часів Яру. Позиція на 2:02 на відео перебуває під контролем Росії з травня.

***

Покровськ

Основні зусилля росіян продовжують зосереджуватися на північному сході від Покровська, але їхнє просування сповільнилося, частково через обмеженість українських контрнаступів. Невеликі диверсійні групи продовжують просуватися до Покровська, щоб бути знищеними. Логістичні транспортні засоби з обох сторін піддаються інтенсивним атакам безпілотників.

Російські безпілотники виявили Т-64. 68-а єгерська бригада підбиває кілька російських автомобілів біля Селидового, а ще більше транспортних засобів логістики підбито за 3 км на схід, у Михайлівці. Російський авіаудар у Родинському намагається прокласти шлях для подальшого просування російських військ. Росіяни продовжують проникати через лінію розмежування і невеликими групами просуваються до Покровська. Ця група була знищена 25-ю повітряно-десантною бригадою. Під Малинівкою знищено російську техніку. Український автомобіль їде по загородженій сіткою дорозі на північ від Покровська.

***

Комар

Незважаючи на обмежені українські контратаки, хоча і завдяки чудовим навичкам Сирського як стратега і тактика, цей сектор залишається нестабільним: відсутня організація на рівні корпусного командування, а також злагоджена, скоординована оборона.

46-а бригада атакує численні російські цілі на північ і схід від Комара. За підтримки безпілотників, артилерії та авіаударів, село Темирівка було окуповане Росією. Три танки "Черепаха" були знищені 414-м мадярським полком, який в основному підтримував Покровськ за 40 км на північ. Через день після того, як росіяни підняли свій прапор у Зеленому Гаю, українці зробили те ж саме на тому ж місці.

***

Запоріжжя

Атаковані українські позиції поблизу Орехово. Російська піхота, яка два тижні тому просувалася до Степногірська, була знищена. Невдовзі після цього українська контратака просунулася до північного Кам'янського, і цього тижня лінія фронту була статичною.

Рота "Степові вовки" була створена на початку вторгнення 2022 року ветеранами вторгнення 2014 року. Вони починали як піхотний підрозділ, але отримали автоматичний гранатомет і захопили російські міномети. Тоді волонтери побудували ракетну установку на вантажівці, і вони стали реактивним артилерійським підрозділом, який також використовує безпілотники. Це, мабуть, добре, бо піхота - це тяжко для старих, а більшість солдатів у підрозділі - старші 60 років. Командиру 68 років, і він називає себе "Дідусь". Є в них і молодші чоловіки, яких визнали непридатними до військової служби за станом здоров'я.

Більшість добровольчих підрозділів стали частиною регулярної армії, але армія відкинула цей підрозділ і не підтримала його. Офіційні армійські підрозділи забезпечують їх ракетами, які не спрацьовують, оскільки з міркувань безпеки їм заборонено їх відновлювати. "Степові вовки” збирають, ремонтують і запускають їх, тому що вони не зобов'язані дотримуватися тих же правил. Решту спорядження вони купують за рахунок пожертв. Зеленський щойно підписав законопроект, який дозволяє солдатам, старшим за 60 років, служити, якщо вони є добровольцями. Цілком можливо, що це може змінити статус роти "Степові вовки" з волонтерської організації, яка залежить від пожертв, на військову частину, що підтримується державою. Якщо так, то, сподіваємось, їм дозволять продовжити ремонт ракет.

***

(...далі буде...)

‍

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.