Озгюр Озель. Фото видання Sözcü

Спецоперація проти найбільшої опозиційної партії Туреччини спершу здавалася поганою грою влади. Лише нині стали зрозумілі її справжні цілі. 21 травня суд повернув колишньому керівникові Республіканської Народної партії Кемалю Киличдароглу його посаду. Він втратив її восени 2023-го, на партійному з'їзді, після руйнівної поразки на президентських виборах - і цей програш був лише одним з багатьох, які 77-річний Киличдароглу зазнав впродовж свого керівництва РНП. Новий лідер, 51-річний Озгюр Озель за півроку керування партією привів її до перемоги на місцевих виборах, здолавши скляну стелю в 25%, що супроводжувала партію десятиріччями. Навесні 2024-го народні республіканці набрали 38% проти 35%, отриманих ердоганівською партією Справедливості й Розвитку. На цьому місці влада і зрозуміла, що турки вже готові до зміни еліт.

В активі Озгюра Озеля сотні мітингів після арешту популярного стамбульського мера Екрема Імамоглу та позбавлення посад ще 60-тьох міських і селищних голів від опозиції.

Проте народні республіканці попри тиск і вагомі втрати і далі тримають перше місце за даними більшості соціологічних опитувань, а зі 138 депутатів парламенту 111 висловили підтримку Озелю навіть після відсторонення його від керівництва. 

Здавалося б, у разі проведення нового з’їзду навіть за умови повного переобрання делегатів жодних шансів втримати партію у нафталинового дідуся немає. Особливо на тлі його перетворення на агента влади. Проте, як виявилося, воно йому і не треба. Перед Киличдароглу стоїть єдине завдання - не дати провести з’їзд партії до чергових (або дочасних) виборів у Туреччині, всупереч тому, що прибічники Озеля зібрали 900 підписів для позачергового зібрання (достатньо 601 підпис з 1200). Весь актив, який потрібен владі від Киличдароглу, - це ті 27 депутатів парламента, які встали на його бік. 

Нинішній склад Меджлісу налічує 600 депутатів. Для зміни Конституції потрібно не менше 360, але в цьому разі проєкт треба відправляти на референдум. І влада вже не впевнена, що турки дозволять Ердогану обиратися ще два рази. 

Другий варіант - зміна основного закону без референдуму. А для цього потрібно 400 голосів.

Наразі в партії Ердогана ПСР - 275 голів.

Партнери-націоналісти мають 46 депутатів. 

Прикормлені курди від колись дуже опозиційної партії DEM, яким обіцяють звільнити з довічного ув’язнення Оджалана, мають 56 голосів.

Курдська Хізбалла - 4.

Ще 3 голоси є в депутатів від іншої курдської партії.

Загалом 383 - і не факт, що всі курдські депутати проголосують за таку Конституцію, бо пересічні  курди все менше голосують так, як кажуть лідери. Все більше курдської молоді хоче демократії, а не збереження системи курдського вождізму під сюзеренітетом турецького султана.

І ось тут потрібна допомога Киличдароглу. 27 його депутатів покривають дефіцит депутатського баланса і дозволяють назавжди залишити в кріслі президента Реджепа Таїпа Ердогана без референдума. Чи знищить ще бренд РНП? Скоріш за все на довгі роки, як це вже було в історії партії. 

Що робитиме Озгюр Озель і опозиційно налаштований виборець? Для історії Озель використає всі можливості повернути контроль над партією законним шляхом. Проте для того, щоб підготуватися до виборів, озелівська більшість змушена буде піти під іншу вивіску. Про це все частіше свідчать витоки інформації з оточення опозиціонера. Вже кілька моделювань, проведених соціологами, показують - нова партія Озеля (саме так ставилося питання виборцям) набирає від 29 до 35 відсотків і випереджає партію Ердогана. Натомість канонічна РНП на чолі з призначеним Киличдароглу в кращому випадку набирає 5% і не долає 7-відсотковий бар’єр. Проте - якщо глибина морального падіння корисного старця дозволить йому підтримати плани влади щодо зміни Конституції, то його не залишать без подяки і візьмуть у блок, як це вже двічі відбувалося з націоналістами. 

Турецьке законодавство дозволяє кожній партії-учасниці блоку виставляти свій список на виборах. Якщо блок долає 7%, партія, що долучилася до нього, бере участь в розподілі депутатських крісел пропорційно набраним голосам. Це означає що пенсіонер Киличдароглу назавжди забезпечить парламентські привілеї собі і 25-30 своїм соратникам, що із значками Ататюрка на грудях заб’ють останній цвях в домовину республіки, відродивши новоосманського імператора.