Перше жовтня стало останнім робочим днем Ігоря Поночовного. Посаду прокурора Криму він обіймав з 2019 року. Пішов з неї, написавши заяву за власним бажанням, але джерела СЕМААТ - як у прокуратурі АРК, так і в офісі Генпрокурора - кажуть: до справжніх бажань Поночовного останнім часом мало хто дослухався.

“Напруга у відносинах існувала давно. З яких причин, достеменно сказати важко, але навіть неозброєним оком було помітно: ПАРКС (прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя - Ред.) часто залітала в справи, які в генпрокуратурі вважали своїми, та ще й давала непогані результати”, - розповідає мій співбесідник з офісу Генпрокурора. За його словами, керівництво дуже дратувала незалежність кримської прокуратури. Саме тому коли визначений законом термін перебування Поночовного на посаді закінчився, подовжувати його не стали, натомість запропонували написати заяву “за власним”, не зробивши жодних пропозицій щодо роботи в іншій прокуратурі.

Справа не в особистих стосунках Ігоря Поночовного з Русланом Кравченком - 35-річним, наймолодшим українським генпрокурором, призначеним на посаду три місяці тому. Або принаймні не лише в них. Нового очільника кримської прокуратури офіс Кравченка так і не призначив, а паралельно з “вичавлюванням” Поночовного скоротив п'ятнадцятьох його підлеглих, вісім з яких - прокурори. Саме це і змушує бити на сполох правозахисників: ситуація має всі ознаки ліквідації ПАРКС як такої. Це рішення влади називають помилкою всі опитані СЕМААТ представники правозахисних організацій. За їхніми словами, довіра та співпраця, які панували останнім часом між правозахисниками та кримською прокуратурою, давали непогані результати. 

Спільними зусиллями до Міжнародного кримінального суду скеровано 14 подань про воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні на території Криму. До того ж представники ПАРКС керували роботою групи експертів, що розробила унікальну модель повернення на деокуповані території кримінальної юстиції. 

“Ситуація, що наразі склалася у прокуратурі АР Крим і міста Севастополя, загрожує сталості та ефективності розслідувань міжнародних злочинів, вчинених внаслідок окупації українських територій. Скорочення кваліфікованих кадрів ставить під загрозу ефективність розслідування міжнародних злочинів у Криму та може призвести до втрати інстутиційного досвіду у розслідуванні міжнародних злочинів”, - прокоментувала ситуацію голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. 

На її думку, рішення щодо ПАРКС, які офіс Генпрокурора навіть не пояснює, створюють ризик втратити потужну експертизу, яка напрацьовувалася роками. Адже команда кримської прокуратури є об’єднанням сильних фахівців з міжнародного права, що мають великий досвід документування злочинів без доступу до території та потерпілих. Саме така робота дозволила Міжнародному кримінальному суду оголосити в розшук Путіна через масові викрадення українських дітей. Знищення кримської прокуратури ставить під удар внесок України у міжнародне правосуддя та досягнення справедливості для потерпілих, які його очікують, - кажуть правозахисники.

Ті з них, що працюють безпосередньо на окупованій території, окрім іншого звертають увагу на збільшення ризиків розголошення інформації по справах, що вела ПАРКС. “На жаль ми мали важкі наслідки хибних кадрових рішень в інших правоохоронних структурах, які призвели до витоку інформації про потерпілих та свідків міжнародних злочинів”, - ділиться побоюваннями представник правозахисної ініціативи Irade. Йдеться вочевидь про очільника управління СБУ в АРК Олега Кулініча, який вже три роки перебуває за ґратами через підозру у державній зраді. “Тож коли починаються мутні схеми з усунення керівника, який шість років працював без нарікань, це, м’яко кажучи, непокоїть. Ситуація і так непосильно важка, щоб ми могли собі дозволити розкидуватися людьми та інституціями”, – каже правозахисник.

Його колеги також нагадують, що ПАРКС є однією з небагатьох кримських структур, робота яких була відновлена на підконтрольній уряду території. Тому її збереження є важливим сигналом, що Україна і надалі планує деокупацію Криму та відновлення роботи на півострові кримінальної юстиції. 

“Днями у Нью-Йорку за ініціативи президента Зеленського пройшов 5 саміт Кримської платформи, де світ обговорював важливість деокупації Кримського півострову, справедливості та відповідальності РФ за злочини на окупованих територіях. Тож тенденції, що ми спостерігаємо навколо ПАРКС, можуть поставити під ризик не лише роботу самої ПАРКС, а підважити й ці зусилля керівництва нашої країни”, – каже правозахисниця, експертка Коаліції "Україна. 5 ранку" та Експертної мережі Кримської платформи Дар’я Свиридова. 

14 громадських організацій звернулися до Генпрокурора України з вимогою зустрітися та обговорити ситуацію навколо кримської прокуратури. Відповіді на звернення наразі немає.