“Ми покарані за те, що не погодилися бути контрольованою опозицією; такою, що ніколи не перемагає і не прагне стати владою”. Ці слова вимовив 51-річний Озгюр Озель за два дні по тому, як окружний суд Анкари 21 травня позбавив його посади голови Республіканської Народної партії.

Суд повернув в крісло очільника партії Ататюрка 77-річного Кемаля Киличдароглу, що 13 років очолював партію і втратив посаду на з’їзді РНП 4-5 листопада 2023-го.

Позов подав один з ображених партійців Лютфю Саваш, колишній мер міста Хатай. Посаду він втратив за рік після того, як у лютому 2023-го Туреччина пережила одну з найбільших природних катастроф в історії. Через руйнівний землетрус у десяти провінціях країни загинуло 50 тисяч людей. Таку кількість жертв закидали владі, яка крізь пальці дивиться на порушення будівельників. Оскільки Хатай став одним з найбільш постраждалих регіонів, нове керівництво РНП не стало висувати свого кандидата на наступних виборах. Саваш образився і почав мститися, заявивши, що задля обрання Озеля замість Киличдароглу частину делегатів з’їзду підкупили. 

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Проте апеляція тягнулася довго, і стало зрозуміло, що саме на цьому етапі влада готує удар проти найбільш загрозливих конкурентів. Ніяких доказів підкупу досі не існує. Перші затримання підозрюваних в підкупі делегатів партійного з’їзду відбулися лише сьогодні - 23 травня 2026 року. І не факт, що справи закінчаться судовими вироками.

Більшість визаних турецьких правників твердять, що турецьке правосуддя, яке поміняло керівника опозиційної партії, поступило надто креативно навіть для ердоганівських часів. Питання загальнонаціональних і внутрішньопартійних виборів регулюється спеціальним законодавством, і тут функцію суду виконує Вища Виборча Рада (аналог ЦВК). Проте суд керувався нормами приватного права ніби мова йде про розлучення чи спадщину. 

Проте навіть в такому разі вплив на результати виборів керівника партії можна було б розглядати лише після встановлення фактів підкупу, доказів звинувачень та подальшої оцінки, чи вплинули підкупи конкретних делегатів не результати обрання нового керівника. 

Проте і це не надає владі безперешкодно міняти партійних лідерів. В разі існування сумнівів в чесності виборів будь-якого рівня - загальнонаціонального партійного з’їзду чи районних зборів - є лише два дні для подачі скарги, і тоді ЦВК дає партії чи її відповідній регіональній структурі максимум 2 місяці для проведення нового з'їзду з вимогою повторних виборів. Все це виписано в 21 статті Турецького закону “Про політичні партії”, аби убезпечити політичні сили від надмірного впливу держави.

Озель отримав на з’їзді понад 800 голосів, Киличдароглу трохи більше 500. Розрив у 300 голосів неможливо пояснити підкупом, враховуючи, що вибори делегатів будь-якого з’їзду в Туреччині складна і чітко прописана процедура під контролем Вищої Виборної Ради. Та ще й відбувалося зібрання в той час, коли партією керував сам Киличдароглу.

Протести під офісом партії в Анкарі на підтримку поваленого судом молодого лідера партії Озеля, навала мільйонів коментарів і постів у соцмережах, а також поява мему “Хаїн Кемаль” (Кемаль Зрадник) змусила старого-нового лідера РНП Киличдароглу вдати, що він готовий до компромісу.

В четвер, коли він почув скандування мітингувальників “Хаїн Кемаль”, йому стало зле, а журналісти з'ясували, що від Киличдароглу відвернулися навіть сусіди, з якими його родина тісно спілкувалася 15 років.

В суботу Киличдароглу і Озель зідзвонилися. Зі слів Озеля, Кемаль-бей готовий якнайшвидше зібрати позачерговий з’їзд, щоб поставити крапку в питанні керівництва партією. Проте Киличдароглу вимагає переобрання делегатів з нуля, а це потребує часу від 7 до 12 місяців.

Озель поки не покидає офіс голови партії і цілодобово живе в ньому, щоб не допустити символічного заволодіння кріслом керівника НРП. 

В Туреччині місцезнаходження будь якої інституції є не тільки символом, а і ознакою легітимності. В Україні це відомо лише щодо парламенту, і єдиний випадок проведення спеціальної сесії поза межами Грушевського, 5 в Українському домі у січні 2000 року, називають “оксамитовим парламентським переворотом”. Досі не вщухли суперечки, чи можна визнавати таки дії в мирних умовах. В Туреччині ця норма є традиційною для всіх структур, тому Киличдароглу наразі змушений керувати з власного приватного офісу, який він створив після втрати посади 2023-го. 

Судові виконавці станом на зараз не наважуються силоміць звільнити будівлі партії під “парашутистів”, яких призначив анкарський суд. Проте Киличдароглу вже підписує партійні рішення, які визнає влада Туреччини. Зокрема він звільнив трьох офіційних адвокатів партії і відмовився від позову до Верховного Суду. Цей позов керівництво Озеля встигло подати в четвер увечері після скандального рішення про повернення Киличдароглу. 

Сьогодні стало відомо, що 77-річний політичний “десантник” вже взяв під контроль всі партійні рахунки.

Проте вся ця тяганина за крісло не є пересічним внутрішньопартійним конфліктом. Судове рішення обурило всі без винятку політичні партії Туреччини включно з тими, що підтримують чинного президента Ердогана. 

Якщо сьогодні так можна вчинити з партією, що досі є символом Республіки, то завтра влада меншими зусиллями буде займатися партійним дизайном будь-кого, хто її дратує.

Туреччина розуміє, що справа не в Озелі, а в тому, що він виявився непохитним і не відмовився від ідеї висунення кандидатом в президенти 2028 стамбульського мера Екрема Імамоглу. 

Влада вже спробувала замість кулуарних домовленостей, на які не пішов Озель, показати всі можливості держави: Імамоглу несподівано кинули до в'язниці, а за півтора роки влада усунула з мерських крісел півсотні обранців Республіканської Народної партії. Невелика частина “добровільно” покинула РНП і вступила в Партію Справедливості і Розвитку. Таке вчинили партійці, що десятки років витримували перебування в опозиції. Проте навіть після того Озель не похитнувся, а лише отримав драйв і сам став одним з найпопулярніших політиків Туреччини, що збирає сотні тисяч людей на мітинги кожного тижня.

Та й звичайна статистика досягнень сама про себе каже. За 13 років керування партією Киличдароглу програв 13 парламентських президентських, муніципальних кампаній і референдумів. За два з половиною роки керівництва Озеля РНП встигла провести лише одну кампанію і одразу стала переможницею, повернувши собі звання партії номер один з результатом 38%, який політсила Ататюрка не бачила з 1977-го року.

Експлейнер: В назві тексту використані буквальні переклади імен Кемаля Киличдароглу і Озгюра Озеля. Кемаль з арабської Камал означає досконалість або зрілість, проте воно ж з невеликою зміною означає верблюд (Гамал, Джамал), бо в більшості мов Г/К нерідко чергуються. Озгюр дуже буденне турецьке слово, яке означає свободу і незалежність.