“У Ялту цьогоріч зайде 211 круїзних суден”, - таку заяву міністерство курортів Криму оприлюднило 10 лютого 2014 року. Ніхто й не підозрював, що півостровом вже на повну швендяють “зелені чоловічки”. “Celebrity Cruises”, “Costa”, “Azamara Club” - найбільші та найвідоміші круїзні компанії світу включали українську Ялту у свої маршрути. Гігантські лайнери заходили в порт щонайрідше через день. Ялтинці досі згадують, як у вересні 2013-го їх зайшло одразу чотири. Пасажирський термінал обслуговував по 6 мільйонів людей на рік, а вантажний був розрахований на 2 мільйони тон будь-яких товарів.

Ялтинський морський порт, 2012 рік

Минулого тижня Ялтинський морський порт виставили на торги. Ціна - півтора мільярда рублів. Деякі квартири у Москві коштують значно дорожче.

“Те, що порту хана, я остаточно зрозумів, коли директор заявив, що ми зможемо повністю забезпечити потреби Криму в вантажоперевезеннях. Тоді стало ясно, що росіяни в пасажирське судноплавство вкладатися взагалі не збираються. Хоча обіцянок про нові “Комети” на Сочі та Анапу було багато”, – згадує ялтинець Олексій, який пропрацював у порту понад двадцять років. Занепад, за його словами, почався вже влітку 2014-го. Круїзні лайнери у Ялті більше не зупинялися. Зарплатню почали затримувати, працівники із жахом спостерігали за розкраданням техніки, а вже за кілька років персонал порту скоротився понад удвічі. З 27 суден, що обслуговували порт, на плаву залишилося три. А після відкриття мосту через Керченську протоку окупаційна влада визнала: на кримських портах можна ставити хрест, без зняття санкцій їхній потенціал не реалізувати. 

Якийсь час Ялтинський морпорт виживав за рахунок “морських екскурсій” і рідких заходів російського лайнера “Князь Володимир”. Спершу ковід, а потім повномасштабне вторгнення остаточно добили і ці спроби. “Позаторік прислали нового директора. З понаїхавших. Він відразу заявив: замовлень у вантажного порту немає, тому всіх звільнити. А якщо з'являться замовлення? Знову наймемо. І вся розмова. Ми тільки потім зрозуміли, що це він уже розчищав порт під продаж, щоб з нами потім не довелося возитися, тому що в тому форматі, який вони собі напланували, портовики взагалі не потрібні”, - розповідає СЕМААТ один із звільнених співробітників порту.

Наприкінці 2024 року на берег зійшов останній екіпаж єдиного на той час робочого пароплава. І знелюднений порт був виведений зі складу держпідприємства “Кримскіє морскіє порти”, а всі його активи у вигляді акцій оцінені в 1,6 мільярда рублів. Тоді стало остаточно зрозуміло: потужне колись підприємство за безцінь віддають якомусь “системному інвестору”. На початку липня майно порту було виставлено на аукціон, причому за півроку вартість активів дивним чином “схудла” ще на сто мільйонів. Підсумкова ціна і, можливо, щасливий власник порту стануть відомі 1 серпня, але вже зараз ріелтори напівжартома кажуть, що готові купити його вдвічі дорожче. 

“Дивіться, до складу підприємства входить 12 портопунктів від Коктебеля до Сімеїзу. Всілякі касові павільйони, технічні зони. Все це на першій лінії в регіоні, де сотка землі на березі коштує від десяти мільйонів. А там гектарами територія. І плюс три з половиною тисячі квадратів у самому-самому центрі Ялти, поруч із морвокзалом, який теж чогось вартий. Ця ціна - взагалі ні про що. Думаю, ми з партнерами б скинулися і легко запропонували б удвічі більше, тільки там такі люди стоять за угодою, що навіть жартувати на цю тему небезпечно”, - розповідає працівник ялтинського агентства нерухомості Валентин. 

Ялтою ходять чутки, що за угодою стоїть близький до російського президента олігарх Юрій Ковальчук. Проте один зі співробітників Ялтинської міської адміністрації на умовах анонімності розповів СЕМААТ, що це помилка. “Ковальчук у той момент активно вирішував питання з викупом у кримського уряду іншого активу, і у свідомості людей одне наклалося на інше. Це якби їх зараз звільняли, то пішла б чутка, що порт викуповує Греф (голова правління найбільшого російського банку – Ред.), тому що “Сбербанк” зараз тут купує неподалік санаторій”, – пояснює чиновник. За його інформацією, покупцями стануть фірми, пов'язані з іншими друзями Путіна. На це вказує офіційне перенесення “гральної зони” з Кацивелі на територію Ялтинського порту - саме в той період, коли порт почали акціонувати і готувати до продажу. Створенням “кримського Лас-Вегаса” займаються брати Ротенберги. Як і будівництвом великої яхт-стоянки в Балаклаві, про яку СЕМААТ розповідав на початку року.

Окупанти руйнують древню фортецю Чембало у Балаклаві заради будівництва яхтової марини

Ідею перетворення підприємства, що було членом міжнародної асоціації круїзних портів Середземного моря, на звичайну стоянку для яхт активно підтримують кримські колаборанти на чолі зі спікером окупаційного парламенту Володимиром Константиновим. А продаж порту в нормативних урядових документах обґрунтований “метою забезпечення ефективного і раціонального використання майна, для розвитку і функціонування інфраструктури яхтового туризму”. 

Кримчани не мають жодних ілюзій щодо перспектив цього “яхтового туризму” і побоюються лише одного: заради кремлівських яхтсменів портова інфраструктура буде повністю перебудована, а місцями взагалі демонтована заради забудови іншими об'єктами. І навіть після звільнення півострова повернення ялтинського порту на карту маршрутів круїзних лайнерів буде відкладено надовго, якщо не назавжди.

‍