Вже другий тиждень ялтинське небо виглядає, наче декорація для фільму-катастрофи. Вночі здається, що над курортом вивергається величезний вулкан. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник зайнявся 19 серпня. Серед місцевих одразу ж пішли чутки, що це сталося через недолугу роботу російської ППО. І судячи з того, що окупаційна адміністрація оголосила пожежу “регіональною надзвичайною ситуацією”, але досі не назвала її причини, саме так все і було. Спершу зайнялися три гектари лісу, але вже за добу площа пожежі збільшилася у 17 разів. І лише тоді до гасіння долучилася авіація. Неначе збиткуючись з кримчан, російське телебачення того самого дня відзвітувало, що Москва відрядила пожежний літак до Сербії - за першим ж проханням президента Вучича. Гасінням ялтинського заповідника тим часом займалися головно волонтери. Вони тут і досі. У всіх кримських пабліках по кілька разів на день оголошують: потрібні власники мотоциклів та позашляховиків чи просто фізично здорові чоловіки - щоб йти у гори пішки з ранцевими вогнегасниками. Колишній пожежний, нині пенсіонер з Акмесджита (Сімферополя) Олексій каже: все це неймовірно видовищно, проте так само неймовірно безглуздо.

“Ранець це дуже ефективна штука, але для гасіння окремих осередків. А ми бачимо на світлинах, як люди поливають із них стіну вогню. Бо треба ж показати героїв. Згоден, герої - бо ризик величезний. А от ефективність - нульова. Усе це мало сенс у перші години після займання. Зараз тільки авіація може впоратися”, - каже досвідчений вогнеборець.

Круті схили без жодної річки ба навіть струмка, тридцятиградусна спека і сильний вітер - природа ажніяк не сприяє гасінню пожежі. Дим та сморід тягнуться на 140 кілометрів від займання, і люди з дихальними захворюваннями чи не з першого дня відчувають її наслідки. Збитки для природи ще навіть не починали рахувати, але екологи буквально у відчаї. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник це суцільні релікти та ендеміки. Тут ростуть унікальні кримські сосни та ялівці, живуть олені, кабани та муфлони, рідкісні птахи, плазуни та комахи. Тварини гинуть не лише від вогню, а й від диму та чадного газу. На відновлення рослин підуть десятиліття, а з урахуванням того, що пожежу гасять головно морською водою - століття. 

“Усі в захваті дивляться, як вертольоти набирають воду з моря, а я ледь не плачу. Розумієте, коли на ґрунт потрапляє сіль у таких об’ємах - це смерть для молодих дерев і трави, навіть якщо вогонь їх не зачепив. Я все розумію, вибір в пожежних невеликий, але шкоди від такого гасіння приблизно стільки ж, як від вогню. Просто від пожежі рослини загинуть швидко, а від засолення ґрунту - повільно”, - каже Наталя,  вчителька біології з Ялти.

Втім, нині кримчани найбільше турбуються, що і ті вертольоти, які нині безуспішно намагаються загасити ялтинську пожежу, полетять боротися з іншою. 25 серпня загорівся заповідник “Утриш” під Анапою. Причина займання та сама: “падіння уламків БПЛА”. І так само, як і в Криму, авіацію в перші години не відрядили, тож пожежа вирує вже на 70 гектарах лісу.