Севастопольці називають своє нинішнє життя “днем бабака”. Щоранку окупаційна адміністрація оголошує: електрика сьогодні подаватиметься за схемою, скажімо, 2/6. Оприлюднюється графік живлення районів міста - і ще жодного разу його не було виконано. Енергетики кажуть: дотримуватися графіків зараз неможливо, дефіцит електрики надто великий. Колишній працівник “Крименерго” Василь Георгійович підтверджує: запроваджувати бодай якісь графіки нині дійсно не можна. Обсяг електрики, що надходить на півострів, катастрофічно малий. Тому розподіляти її доводиться у ручному режимі, щоб не “лягла” вся енергосистема.

‍“От дивіться, скажімо, я диспетчер, у мене є 1000 МВт, і мені треба їх розподілити. Я рахую: так, на дві години відключаю Феодосію, потім на дві Керч, а у Феодосію повертаю. Тобто графік можливий, коли ми знаємо, скільки потужності є в нашому розпорядженні. А скільки у нас її зараз? Я не знаю, і ніхто не знає, навіть приблизно - бо пошкоджені магістральні об'єкти. І диспетчерам доводиться оперативно змінювати схему, враховуючи стан конкретних ліній, підстанцій, перетоки потужності. Людям незручно, я розумію. Але це справді той випадок, коли нічого не поробиш”.

Мешканка Севастополя Марина каже: охоче повірила би в цю версію, якби не одне “але”. В елітних багатоповерхівках, на відміну від її хрущовки, світло не згасає. 

‍“Я коли з роботи повертаюся, проїжджаю повз висотки на Маринеско. Це типу елітні будинки. Ну як - елітні. “Понаїхи” (росіяни - Ред.) там квартири скупили та вояки за своєю іпотекою. Так от, поки я ночами світло ловлю, щоб бодай попрати та пропилососити, в цих висотках - повна “дискотека аварія”. Жодного вечора їх темними не бачила”, - нарікає жінка.

Через світло кримчани масово сваряться одне з одним у соцмережах. Район на район, місто на місто - тих, чиї будинки не знеструмлені, хейтять ті, хто сидить у темряві. Севастопольці дорікають сімферопольцям за освітлені тротуари. Сімферопольці своєю чергою виправдовуються: мовляв, це ви давно Ялтою не гуляли, там подекуди навіть білборди світяться. “Нічого подібного”, - обурюються ялтинці та як доказ викладають фото з дитячої лікарні, де пацієнтів оглядають із ліхтариком. “Де ви всі були, коли ми влітку півтора місяці без електрики та води жили?” - втручаються у суперечку джанкойці. Нині на їхньому місці опинилися мешканці Керчі: від неділі місто відімкнене не лише від струму, а й від водопостачання. І єдиний графік, який тут діє, це розклад підвезення води. Тому нині керчани у пабліках цікавляться, чому крани сухі лише у них, а не на всьому півострові.

“Це не заздрість. Точніше, не лише вона”, - каже психологиня Тетяна, яка нині й сама нечасто бачить світло у своєму будинку в передмісті кримської столиці. На думку Тетяни, кримчани просто вкрай виснажені. Тривалою невизначеністю, неможливістю будувати бодай якісь плани, а головне - тотальною несправедливістю, що панує у Криму останні 12 років. 

‍“Сварки через електрику це не лише сварки через електрику. Коли люди тривалий час перебувають у ситуації безпорадності та нестабільності, побутова проблема дуже швидко стає емоційною. А звинуватити сусіда, що в нього світло є, а в тебе немає, - це типовий механізм перенесення фрустрації: коли справжня причина проблеми недосяжна, негативні емоції спрямовуються на тих, до кого можна дотягнутися. Тому предмет конфлікту насправді не живлення, а відчуття несправедливості та безсилля, з яким ми всі тут живемо”, - пояснює психологиня.

Тим часом у Севастополі зранку знову оприлюднили графік подачі світла. І ця ілюзія контролю вже дратує людей чи не сильніше, ніж темрява.