Як Путін платить Такеру, Кендіс, Хінклу, Пулу, Макгрегору та іншим...

У світі соціальних медіа «оплата» не завжди означає банківський переказ. Для інфлюенсера, чиї погляди збігаються з наративом Інтернет-дослідницького агентства (IRA, ​​the Internet Research Agency) або інших пов'язаних з Росією троль-ферм, винагорода може приймати форму алгоритмічного посилення, яке привертає увагу, доходи від реклами, продаж товарів, доходи від афілійованих осіб — і, таким чином, ефективно функціонує як непряма компенсація. Це стає можливим завдяки кільком факторам: по-перше, природі алгоритмів, що сприяють обуренню та протилежним думкам; по-друге, ролі ботів/тролів у стимулюванні взаємодії; по-третє, способу монетизації інфлюенсера за рахунок збільшення кількості переглядів; по-четверте, інституційним перешкодам для платформ у повному припиненні таких дій; і, нарешті, зворотній стороні: саботажу протилежних думок.

1. Обурення та протилежні думки сприяють алгоритмам.

Соціальні медіа-платформи все частіше працюють за рейтингом, заснованим на залученні аудиторії: контент, який провокує реакції, особливо сильні емоції, такі як гнів або обурення, як правило, отримує пріоритет. Дослідження Тулейнського університету виявило, що користувачі частіше взаємодіють (коментують, реагують) з контентом, який суперечить їхнім поглядам — автори називають це «ефектом конфронтації». Водночас дослідження вчених Єльського університету показало, що користувачі, чий контент викликав більше «лайків» і «поширень» із висловленням обурення, з часом демонстрували ще більший рівень обурення. У більш загальному сенсі коментарі щодо «алгоритму обурення» описують, як системи соціальних медіа віддають перевагу контенту, призначеному викликати миттєві реакції, а не спокійні роздуми. Таким чином, інфлюенсер, який постійно займає протилежну, провокаційну позицію, особливо у відповідності з проросійськими або антиукраїнськими наративами, має вбудовану алгоритмічну перевагу: його дописи частіше викликають коментарі, поширення та швидкі реакції, що допомагає йому «кататися на хвилі вірусності».

2. Боти та троль-ферми винагороджують проросійські погляди.

Ця алгоритмічна схильність потім підсилюється скоординованими зусиллями троль-ферм і бот-мереж. IRA є найвідомішим прикладом: її завданням було створення масових коментарів/постів для збільшення трафіку, генерації кліків і маніпулювання дискусіями. Наприклад, розслідування ProPublica виявило пов'язану з Росією троль-ферму, яка керувала десятками англомовних акаунтів, що поширювали антиукраїнську пропаганду. Ці мережі створюють штучну активність — лайки, репости, коментарі — з метою спровокувати алгоритмічне просування цільового контенту. Ефект: коли інфлюенсер співпрацює (навіть непрямо) з проросійськими поглядами, троль-ферма може просунути їхній контент на критичному ранньому етапі, активуючи системи рейтингу платформи, щоб показати контент ширшій аудиторії. Фактично, «оплатою» можливість посилення.

3. Цей метод привертає увагу до контенту інфлюенсера.

Як тільки контент отримує алгоритмічне підвищення, він досягає реальної, органічної аудиторії. Оскільки соціальні платформи винагороджують швидкість (як швидко пост набирає популярність) і обсяг залучення, штучні ранні показники створюють стимул. Потім алгоритм поширює контент у стрічках, рекомендаціях, запропонованих відео або постах. Дослідження показують, що рейтинг на основі популярності підсилює емоційно заряджений контент — не тільки тому, що це штучне залучення, але й тому, що алгоритм розроблений саме для цього. Чим більше реальних користувачів залучається (позитивно або через обурення/дискусії), тим більше зростає видимість інфлюенсера. Ця підвищена видимість перетворюється на більшу кількість підписників, більшу кількість переглядів, більше кліків, більше «часу перегляду» та більше можливостей для монетизації за допомогою доходів від реклами, спонсорства, партнерських посилань та товарів.

4. Інфлюенсер монетизує: доходи від реклами, партнерські продажі, товари.

Тож як виглядає «оплата» для інфлюенсера? По-перше, стандартна монетизація платформи: більше переглядів = більше показаних реклам = вищі заробітки; постійне зростання аудиторії дозволяє інфлюенсеру встановлювати вищі ставки за спонсорований контент або угоди з брендами. По-друге, партнерський маркетинг або товари: сплеск трафіку дає їм більшу «воронку» підписників або глядачів, яких можна перетворити на покупців. По-третє, міжплатформове зростання: посилені публікації привертають увагу на YouTube, X/Twitter, Instagram, TikTok — кожна з яких має свою модель монетизації. Троль-ферма не дає інфлюенсеру мішок готівки, але штучно підвищує ключові показники ефективності (KPI), які інфлюенсер потім перетворює на дохід. Іншими словами, інфраструктура є прихованою субсидією видимості і, отже, формою оплати.

5. Такі платформи, як Meta Platforms та Alphabet Inc., взагалі не дуже замотивовані щось змінювати.

(a) Бізнес-моделі платформ насамперед винагороджують залученість. Більше кліків, більше показів реклами, більше доходу. Незалежно від того, чи є контент «органічним», чи просувається за допомогою троль-мереж, платформа отримує дохід від реклами. Контент, який стає вірусним, навіть якщо цьому сприяла маніпуляція, все одно монетизується. Для багатьох платформ висока залученість робить ці маніпуляції майже непомітними. (б) Рекламодавці часто зосереджуються на продажах/результативності, а не на відповідності основної наративної лінії. Якщо показники трафіку інфлюенсера хороші і відбуваються конверсії (продажі, підписки тощо), рекламодавець може не перейматися тим, чи аудиторія зросла органічно, чи за допомогою алгоритмів через маніпулятивні мережі. Це створює слабкий стимул для платформ жорстко боротися з цим явищем і сильний стимул підтримувати високу залученість.

6. Тролі та боти також саботують протилежні думки.

Такий самий механізм може працювати і в зворотному напрямку: якщо автор контенту займає проукраїнську позицію, пов'язані з Росією мережі тролів можуть позначати, спамити, повідомляти або заглушати коментарі, зловживати їхніми публікаціями та брати участь у скоординованому тролінгу. Це зменшує видимість, знижує залученість (автори іноді взагалі вимикають коментарі) та шкодить потенціалу монетизації. Ключові показники ефективності творців стагнують, що зменшує їх мотивацію продовжувати, тоді як проросійські інфлюенсери виграють від такого порівняння.

Підсумовуючи: для проросійських або антиукраїнських інфлюенсерів оплата є непрямою, але реальною. Вони отримують алгоритмічну видимість завдяки ботам/тролям, що кардинально змінює їх криву монетизації. Платформи винагороджують контент з високою залученістю; інфлюенсери перетворюють це на гроші. Троль-ферми забезпечують штучну активність, необхідну для зміни алгоритмічних рейтингів; платформи продовжують працювати як зазвичай. Тим часом протилежні голоси придушуються або заглушаються. Результатом є модель «плати за видимість», яка дозволяє уникнути відкритих перевірок або готівки, але дає той самий ефект.

‍

Бенджамін Кук продовжує подорожувати Україною, часто живе і працює в Україні, з якою його пов'язують стосунки вже понад 14 років. Має ступінь магістра з міжнародної безпеки та конфліктології Дублінського міського університету і консультує журналістів та фахівців з розвідки з питань штучного інтелекту в дронах, військових технологій США та відкритих джерел розвідки (OSINT), пов'язаних з війною в Україні. Є співзасновником некомерційної організації UAO, що працює на півдні України. Ви можете знайти пана Кука між Одесою, Україною; Чарльстоном, Південною Кароліною; та Тусоном, Арізоною.

‍

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.