Фото: oboz.ua

2023 року тодішній міністр оборони Росії Шойгу заявив, що російським військам на всьому українському фронті щодня потрібно 10–15 тисяч тонн палива та боєприпасів і 1500 тонн питної води. У червні 2023 року серед російського персоналу в Херсонській області та в Криму спалахнула епідемія холери після того, як Росія зруйнувала Каховську греблю та перервала водопостачання. Не маючи доступу до бутильованої або очищеної води, російські солдати пили воду з відкритих джерел і захворіли. Для забезпечення функціонування армії потрібна неймовірна кількість поставок.

Україна намагається перерізати російські лінії постачання до Криму. Це почалося з атаки на Керченський міст у жовтні 2022 року. Вантажівка-бомба зруйнувала проліт автомобільного мосту та підпалила паливний потяг на залізничному мосту. Ця пожежа ослабила залізничний міст. У липні 2023 року морські дрони пошкодили як автомобільну, так і залізничну частини Керченського мосту. У червні 2025 року підводний дрон атакував ділянку автомобільного мосту, але незабаром після атаки рух ним було відновлено.

Після атаки 2023 року Росія зменшила кількість небезпечних вантажів на Керченському залізничному мосту. Раніше щодня через міст проїжджало 42–46 поїздів із зброєю та боєприпасами. У перші три місяці 2024 року через Керченський міст проїхав лише один поїзд із 55 цистернами з паливом. Після цього Росія припинила перевезення легкозаймистих і вибухонебезпечних вантажів через міст, щоб запобігти пошкодженню конструкції у разі атаки на вантаж.

У 2023 році Україна завдала удару ракетами «Storm Shadow» по автомобільних мостах на Чонгарі на північному сході Криму, але кількість цих ракет була обмеженою, вони були дорогими, а Росія збудувала понтонний міст як альтернативний перехід. Продовжити атаки не вдалося, і Росія зрештою відремонтувала бетонні мости.

Росія почала покладатися на свої кораблі для перевезення палива, але Україна роками атакувала російські військово-морські транспортні судна. Коли в червні 2024 року були пошкоджені залізничні пороми, Росія знову була змушена тимчасово перевозити небезпечні вантажі через Керченський міст. У березні та квітні 2026 року Україна атакувала останній залізничний пором, що курсував у Керченській протоці, і вивела його з ладу. Залишаються менші автомобільні пороми, але вони не можуть перевозити такі ж вантажі і курсують на власний ризик.

Росія покладалася на залізниці на окупованих територіях для транспортування поставок до Криму, але навесні 2025 року українські дрони почали атакувати потяги, що ними користувалися. Вантажівки перевозили паливо та інші вантажі автошляхами цього ж регіону, але зараз українські дрони атакують цілі аж до Азовського моря. Хоча це зменшило кількість вантажівок, що доставляють вантажі, та сповільнило рух багатьох інших вантажівок, які користуються другорядними дорогами, це не повністю унеможливило доставку вантажів до Криму. Щоб ще більше зменшити потік поставок до Криму, Україна знову почала атакувати мости, що ведуть до цієї окупованої території.

На Чонгарі є старий автомобільний міст і новий автомобільний міст. Обидва пошкоджені й непрохідні. Як і під час атак 2023 року, Росія збудувала понтонний міст як альтернативний перехід, але його також було знищено. Залізничний міст атакували неодноразово. Про атаки на ґрунтову дорогу та міст немає повідомлень. Ця дорога має ширину близько 3 метрів, і міст, ймовірно, не витримає великих навантажень.

На схід від Чонгара розташований Генічеськ, що знаходиться на північному кінці дороги через Арабатську стрілку. Це коротший маршрут до Керчі, але набагато довший, щоб дістатися до решти Криму, а вантажівки не можуть рухатися цією дорогою так само швидко, як автомагістраллю. Генічеськ — єдине місце, де озеро Сиваш з’єднується з морем.

На півдорозі між Армянськом і Чонгаром розташовані міст і дамба через Сиваш. Їхня загальна довжина становить 2600 метрів, а на північному кінці дамби є невеликий міст. Дорога вузька, і міст, ймовірно, не витримає великого навантаження. Будь-який транспортний засіб, що проїжджає цим мостом, мусить проїхати 60 км по другорядних дорогах, перш ніж виїхати на шосе.

Дамба має тверде ґрунтове покриття. Єдиний шлях для протікання води між західною та східною частинами озера Сиваш пролягає під мостом на північ від дамби. Озеро Сиваш мілке й дуже солоне, з болотистими берегами та гнильним запахом влітку. Одне з тлумачень назви «Сиваш» — «згнилий».

Кримський півострів розташований між Чорним і Азовським морями. У найвужчому місці 90 км півострова відокремлені від материкової Європи озером Сиваш та лагунами. Лише дев’ять кілометрів суцільної землі з’єднують півострів із континентом, і саме на цьому місці було засновано місто Армянськ. Сто років тому тут не було жодних мостів, які можна було б бомбити, але в 1956 році було завершено будівництво Каховської греблі, і в тому ж році розпочалося зведення Північно-Кримського каналу для подачі води з Каховського водосховища на Кримський півострів.

Усі мости, що ведуть до Криму зі сходу, перетинають озеро Сиваш та лагуни. Усі мости на заході перетинають канал.

Коли Росія захопила Крим у 2014 році, Україна перекрила подачу води з каналу на півострів. Коли Росія відкрито вторглася у 2022 році, вона захопила Нову Каховку та канал у повному обсязі. У червні 2023 року Росія зруйнувала Каховську греблю та осушила Каховське водосховище, яке забезпечувало канал водою. Відтоді обсяги водопостачання щороку зменшуються. Станом на минулий листопад заповнюваність водосховищ становила від 12 до 72% і продовжувала знижуватися. 70% води, що транспортується трубопроводами, втрачається через неналежне обслуговування та витоки.

Через канал пролягає кілька десятків мостів, що з’єднують північну частину Криму з південною. Ще 15 мостів перетинають канал у Херсоні. Оскільки мости в Армянську виведені з ладу, а понтонні мости атакують до або одразу після їх зведення, російські вантажівки змушені перетинати канал далі на захід, у Херсоні, перш ніж рухатися на південь до Криму.

Наразі всі дороги поблизу Азовського моря заблоковані, так само, як і автомагістраль поблизу Чорного моря. Два мости на другорядних дорогах заблоковані, але 13 інших мостів залишаються прохідними. Крим не відрізаний від автомобільного руху, але російські вантажівки змушені робити об’їзд, що займає кілька годин, щоб потрапити на територію України. Цей об’їзд утримує логістичний транспорт у зоні досяжності українських безпілотників середньої дальності удару протягом тривалішого часу, і чим ближче вантажівки до лінії фронту, тим легше їх виявити та атакувати.

Бетонні мости буде важко відремонтувати, поки українські безпілотники можуть їх атакувати. Понтонні мости легко пошкоджуються і легко ремонтуються, тому їх доведеться атакувати постійно. Кожна затримка коштує часу. Вантажівки вразливі до атак, чекаючи, поки понтонний міст буде відновлено.

Можна знищити ще більше мостів через канали. Понтонні мости можна споруджувати на кожному з переходів, тому ці об’єкти потрібно постійно відстежувати й атакувати щоразу, коли зводиться новий міст. У Росії є багато понтонних мостів, але їх запас не безмежний.

Будь-які затримки в логістичних перевезеннях — це добре. Запобігання логістичним поставкам — ще краще. Знищення логістичного вантажу — найкраще.

Наразі потяги не можуть в’їхати до Криму з півночі, а вантажівки можуть в’їхати з півночі лише за умови використання мосту через канал на північ від Армянська. Ймовірно, що Росія витратить більше ресурсів протиповітряної оборони на захист і відкриття цих переправ, але це також зробить захисників цих переправ мішенями. Дві БМП мали збивати дрони і, як мінімум, кожна з них вивела з ладу принаймні один FP-2, перш ніж була знищена. Піхота, розгорнута для збивання дронів, спостерігає за ударом за кілька сотень метрів від себе. Російський блогер заявляє, що вони не в змозі зупинити атаки українських дронів і що Крим незабаром залишиться без електроенергії.

Крим завжди був пасткою для Росії, і вона втратила багато техніки, намагаючись утримати його. Зараз частина російських військових покидає Крим, поки ще є така можливість. Штаб Чорноморського флоту переїжджає до Новоросійська.

У Росії все ще залишається варіант знову почати використовувати Керченський міст для транспортування палива, боєприпасів та техніки. Коли це станеться, це означатиме, що Росія більше не може забезпечувати свої війська в Криму через окуповані території. Керченський міст розташований за 250 км від лінії фронту, і, ймовірно, Україна вже має плани щодо його знищення.

‍

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.