Минулої п’ятниці кримського татарина з Ялти Чараза Акімова засудили до вісімнадцяти років ув’язнення, звинувативши у державній зраді. Це сталося, коли 32-річний Акімов уже відбував покарання: торік його засудили за співпрацю з іноземцями і прирекли до п'яти років у в'язниці. Таким чином, нова ухвала не лише збільшила термін покарання в три з половиною рази, а й змінила статтю звинувачення. І схоже, для окупаційних судів це стає звичною практикою.

У березні 2024 року до будинку Чараза Акімова вдерлися люди в балаклавах і після обшуку забрали господаря з собою. Все за звичною схемою: довгий час родина нічого не знала про його долю, а звернення до поліції та ФСБ не давали жодних результатів – звідти надходили відписки про те, що такого не затримували, і кримінальні справи проти нього не розслідуються. Лише через одинадцять місяців з'ясувалося, що Чараз у СІЗО, і його справу вже передали до суду за звинуваченням у “конфіденційній співпраці з іноземною державою”.

“Це така розмита стаття, яку ухвалили після початку повномасштабної війни, щоб полегшити силовикам репресії проти населення на захоплених територіях, - розповідають представники правозахисної організації “Кримський процес”. “Звинуватити можна будь-яку людину, яка щось повідомляла в особистому спілкуванні іноземцю, якщо силовики вважають цю інформацію пов’язаною з безпекою російської держави. Жодних чітких критеріїв ця норма не має і є універсальним інструментом для переслідування на окупованих територіях”, – кажуть правозахисники. За їхніми даними, нова стаття від початку не користувалася популярністю у місцевих силовиків, і на тлі десятків затримань за “державну зраду”, на півострові було зафіксовано всього сім кримінальних справ про “співпрацю”, зокрема й переслідування Чараза Акімова. 

Однак, надалі і з цими справами почалися цікаві метаморфози.

Влітку минулого року кримський суд прийняв до розгляду справу колишнього командира кримського “Беркута” Сергія Соломка. Начебто він зберігав вибухівку та листувався з якимись українцями. За версією слідства, Соломко намагався “зам’яти” свою кримінальну справу в українських правоохоронних органах, що звинувачують його у державній зраді. На першому ж засіданні окупаційного суду колишній український суддя Сергій Погребняк ухвалив рішення повернути справу назад прокурору для зміни обвинувачення з легшої статті про конфіденційну співпрацю на особливо тяжку – державну зраду. 12 лютого цього року російське правосуддя, якому “переприсягнув” український міліціонер, визнало його винним у державній зраді та позбавило волі на двадцять років.

Приблизно в той самий період, коли справу беркутівця відправили на “доопрацювання”, касаційний суд скасував вирок щодо активістки “Жовтої стрічки” з Севастополя Ксенії Свєтлішиної. Раніше вона отримала п’ять років і три місяці колонії за написи на підтримку Збройних Сил України, а також образи російського президента, які вона писала на лавках у севастопольських парках. Під час затримання в телефоні кримчанки знайшли листування, що стосувалося військових об'єктів. Воно і стало підставою для звинувачень у співпраці з іноземною державою. Після скасування вироку Свєтлішину вивезли з колонії, в якій вона вже почала відбувати покарання, і повернули назад до слідчого ізолятора. А в жовтні минулого року російський суддя Данило Землюков майже потроїв її покарання, засудивши до 13 років і трьох місяців колонії. Місяць тому це рішення набрало чинності.

Так само вчинили із засудженим на чотири роки сімферопольцем Борисом Кадочниковим. Вищий російський суд вирішив, що кримські колеги проявили неприпустиму м’якість і повернув справу назад для посилення вироку. Кадочникова забрали з колонії до слідчого ізолятора, де той зараз чекає на новий вирок. Найпевніше він буде принаймні втричі довшим: мінімальний термін за звинуваченнями у державній зраді починається з 12 років в'язниці. 

В очікуванні вердикту перебуває також джанкоєць Сергій Лозовський, звинувачення якого вирішили переглянути влітку минулого року. “Процес перегляду звівся до передрукування обвинувального висновку, в якому просто замінили номер і назву статті”, – повідомило СЕМААТ на умовах анонімності джерело, обізнане з перебігом слідства.

Чараз Акімов став п’ятим кримчанином, якому замінили злочин середньої тяжкості на особливо тяжкий. Причому, за даними правозахисної ініціативи IRADE, кримця навіть вивозити після вироку з СІЗО нікуди не стали – вже точно знали, що в апеляції “м’який” термін скасують і вимагатимуть інкримінувати йому державну зраду.

“Ми не виключаємо, що спочатку слідчі ФСБ пропонують людям визнати провину, підписати всі необхідні процесуальні документи і натомість обіцяють невеликий термін, передбачений за конфіденційну співпрацю з іноземною державою. Люди вірять, адже така норма дійсно існує. Звідки їм знати про сформовану практику, коли суд замість обіцяного помірного покарання в рази посилює вирок. А доводити свою невинуватість уже пізно - всі зізнання зроблені, всі папери добровільно підписані”, - діляться спостереженнями за тенденцією експерти IRADE.

Втім, актуальність цей метод російських силовиків, схоже, вже втрачає. З червня минулого року до кримських судів не надійшла жодна справа про конфіденційну співпрацю з іноземною державою. За цей же час винесено 29 нових вироків за державну зраду. І судячи з новин про нові й нові затримання, знижувати темпи репресій окупанти не збираються.