“Телефон дістаємо, розблоковуємо і передаємо для огляду”, – з цієї фрази починається Крим для кожного, хто в'їжджає до нього з окупованої Херсонщини. Цю не прописану у жодному російському законі перевірку самі окупанти називають “експрес-фільтрацією”, а кримські правозахисники вигадали термін “армянська аномалія”.

Одразу після захоплення українського півострова росіяни прокреслили “кордон” по Перекопському валу, а на трасі поблизу міста Армянськ встановили пропускний пункт. До повномасштабного вторгнення саме через цей перехід можна було потрапити до Криму з материка. Окупанти облаштували його як справжній прикордонний КПП - сканери, перевірка паспортів, митниця. Після захоплення Херсонщини пропагандисти радісно оголосили: кордон зник! Але пункт пропуску чомусь залишився.

“Може, за документами щось і змінилося, але функціонально – нічого. Тут, як і раніше, оглядають машини, перевіряють документи, обшукують сумки і допитують людей. Причому набагато активніше, ніж це було раніше. Пояснюють, що це заходи безпеки на кордонах з прифронтовими регіонами і що так роблять не тільки в Криму, але і в Ростовській області на кордоні з Донбасом. Той факт, що юридично на такі перевірки за межами зони прикордонного контролю у них немає повноважень – нікого не бентежить”, – розповідають у правозахисній організації Irade.

І додають, що потік людей з новоокупованих територій до Криму є досить істотним, в основному через тотальне знищення системи охорони здоров'я: лікарні зруйновані, медики поїхали.

“Ми з мамою знайшли ендокринолога аж у Сімферополі, тому що ближче немає. Нас попередили, що буде повноцінний контроль перед Армянськом, але такого трешу я не очікувала. Ти заходиш в кабінку і там якийсь бурят зневажливо так розпоряджається: давай сюди телефон. А тон і вигляд такий, що відразу зрозуміло - відмовишся, і тебе шльопнуть просто за цією їхньою будкою... Звичайно, розблокувала і віддала, куди діватися?", - згадує мешканка одного з сіл Голопристанського району Ольга.

Вимоги щодо розблокування телефону не регламентовані жодним російським законом: без рішення суду силовики не мають права доступу до особистої інформації на гаджетах. Але для тих, хто намагається відмовитися, у співробітників ФСБ є аргументи, з якими складно сперечатися.

“Мені так зарядили – раз ти не хочеш показувати (телефон – Ред), значить у тебе там знімки військової техніки, наших постів і фортифікацій. Тому викликаємо наряд контррозвідки, нехай вони далі самі розбираються. Довелося ще самому просити, щоб вони мій телефон подивилися. А то знаю я як вони “розберуться” - зникнеш у їхніх підвалах і поминай як звали”, - розповідає місцевий фермер Микола, який ризикнув поїхати до Криму за посівним матеріалом.

За його інформацією, в телефоні перевіряють не тільки галерею, а й листування в різних месенджерах, публікації в соцмережах і навіть список контактів, особливо, якщо вони на українських номерах. При цьому російськими спецслужбами використовується програмне забезпечення, яке дозволяє відновлювати видалені діалоги в різних чатах.

“У мене знайшли видалену переписку ще за минулий рік. Там нічого такого не було – просто уточнив у менеджерів пару питань і видалив чат за непотрібністю. Довелося пояснювати цим хлопцям дуже детально, навіщо я вирішив його видалити. Пощастило, що номер був російський. У кума в телефоні знайшли український номер - контакт якогось старого постачальника - і давай його крутити, що це номер сбушника. Може на реакцію дивилися. Видно, що міміку вони читають чітко”, – каже Микола.

Прийом з “телефоном співробітника СБУ” окупанти намагалися застосувати й до кримчанина Сергія, у якого в Олешках живе мати. Крім копання в телефоні при перетині цього пункту він постійно стикається з детальним обшуком речей і роздяганням – чоловіків окупанти оглядають на предмет татуювань, шрамів і слідів віддачі вогнепальної зброї. Одного разу Сергій став свідком того, як молодого хлопця з татуюванням, що здалося прикордонникам підозрілим, посадили в мікроавтобус з військовими номерами і кудись увезли.

Завершує процедуру “експрес-фільтрації” спілкування з офіцером ФСБ на загальнополітичні теми. “Розпитувала ця гнида, чи ходила я на “референдум” і як ставлюся до “визволення”, а також в цілому до “СВО”. Потім питав, чи немає у мене симпатій до “київської нацистської хунти” і “Бендери”, а також родинних зв'язків у інших регіонах України. Ще щось там запитував із набору тієї дичини, яку вони по телевізору показують. Не уявляю, як я це все витримала”, – ділиться враженнями Христина, яка їздила з Херсонщини до Криму по роботі. 

Тих, хто “не витримує” або у кого в телефоні знаходять, скажімо, українську музику, везуть до Армянська, де міський суд у конвеєрному режимі визнає людей винними в хуліганстві, дискредитації армії, образі російських державних органів та інших правопорушеннях.

“Ми називаємо це Армянською аномалією – один міський суд за місяць розглядає стільки справ про дискредитацію, скільки всі суди Криму разом узяті. І це пояснюється дуже просто – ніде більше в Криму так тотально не “вскривають” телефони, щоб отримати приводи для судового переслідування, як на цьому нелегальному блокпосту”, – розповідають у правозахисній організації “Кримський процес”.

Там також відзначають ще одну тенденцію: якщо на “фільтрації” виявляють справжні ознаки проукраїнських настроїв, на кордоні цю людину не чіпають. Пропускають до Криму і вже там, через дуже короткий час “раптово” затримують за звинуваченнями у шпигунстві, підготовці замахів на колаборантів або зберіганні вибухівки.