Більше року пройшло відтоді, як екс-заступник міністра оборони Віталій Дейнега легалізував призвісько “чебурек” щодо екс-міністра оборони Рустема Умерова. Минув час, минуло керівництво Умерова міністерством оборони, але “чебурек” як зневажливе узагальнення щодо кримських татар живе новим життям. Бо Дейнега нічого не вигадував. Це прізвисько в 90-х та на початку 2000-х активно використовували стосовно кримців російські фашисти. В Україні його не вживали, і можна лише здогадуватися, хто з “хороших кримчан” експортував “чебуреки” в українській політичний словник допустимої лексики.

Нещодавно прокурором по Криму і Севастополю призначили Нарімана Сулейманова. І соціальна мережа X (колишній твіттер) рясніє відродженою лайкою.

‍

Цей пост має близько сорока тисяч уподобань і майже тисячу поширень. І це лише приклад одного призначення. Варто додати, що перші вкидування відбулися з російських сторінок. Проте старт меседжу “кримський татарин = чебурек” почався 1 листопада 2024 року, коли Віталій Дейнега майже не отримав публічної відсічі.

Згодом в українському просторі теж з’явилися персонажі, що не стидаються використовувати прізвисько “чебурек” стосовно людини кримськотатарського походження.

Скріншот з Youtube каналу Сергія Пояркова

Скріншот з youtube каналу Ігоря Мосійчука

‍

За моєю інформацією, чебуречна зневага обговорювалася в закритих кримськотатарських групах. Утім тоді багато хто вирішив промовчати. Хтось вирішив, що тема не вартує уваги, хтось дбав про своє публічне реноме і прораховував, чи не вдарить це по власній репутації через тодішню непопулярність міністра оборони.

Мовчання кримськотатарських лідерів думок і впізнаваних осіб, здатних впливати на українську аудиторію, було на межі ганьби і страху. Публічно з осудом виступив хіба що керівник АОЗ Арсен Жумаділов. Проте лише його слів було замало, а надто, що вони могли сприйматися як корпоративна солідарність чиновників з одного відомства.

Звичайно, кримських татар не багато, а впізнаваних можна перелічити по пальцях. Проте ті, хто промовчав, не прорахували, що відтепер нема табу. Можна обирати між “чебуреком” і більш інтелігентною версією від Марії Берлінської.

‍

Тому якщо згодом відоме українське видання назвуть “Чебуречною правдою”, а концерти відомої артистки “Чебурекобаченням”, не варто буде аж надто дивуватися. Бо є ситуації, коли солідарність і єдність мають проявлятися незважаючи на те, чи подобається вам окремий кримський татарин.