Політичний триллер, який турецька влада запустила минулого четверга, досяг своєї кульмінації. 24 травня, в неділю, поліція водометами та перцевим газом розігнала протестувальників біля офісу Народної Республіканської партії, знесла паркани і змусила Озгюра Озеля звільнити приміщення.  

Після закінчення Курбан-байрама до офісу повернеться колишній керівник партії Кемаль Киличдароглу. Він втратив посаду у листопаді 2023-го на з’їзді, а тепер повертається - за рішенням суду. 

Окружний суд Анкари 21 травня визнав 38 з’їзд Народної Республіканської Партії таким, що відбувся з порушеннями, а всі його ухвали - нікчемними. Суд скасував усі партійні рішення за два з половиною роки, але головним політичним шоком для країни стало те, що всупереч закону про політичні партії і 80-річну традицію багатопартійного суспільства відтепер у Туреччині є прецедент: керівника опозиції може призначати влада за допомоги суду.

Озель перед телекамерами порвав письмове сповіщення судових виконавців про потребу звільнити офіс РНП, проте покинув його і пішки під дощем направився до парламенту разом із соратниками. Це перетворилося на 8-кілометрову ходу, до якої приєдналися тисячі прибічників Озеля. Влада вже почала розслідувати справу про несанкціоновану демонстрацію.

Біля парламенту Озгюр Озель заявив, що віднині центр ухвалення рішень народних республіканців знаходиться в офісі керівника парламентської фракції РНП. Ним Озель став в суботу, коли Киличдароглу вже отримав доступ до партійних рахунків. 

У Меджлісі фракція РНП налічує 138 депутатів. 110 підтримали опального Озеля, а 22 ретвітнули пости Кемаля Киличдароглу, який у власних соціальних мережах і на державних медіаресурсах повернув собі статус голови партії. 

На парламентському сайті Озель перестав бути керівником партії і тепер зветься просто депутатом від міста Маніса. Щоправда, офіційні сторінки РНП у соцмережах - в руках противників Киличдароглу. Єдина його можливість із цим впоратися - отримати від державного регулятора телекомунікаційних послуг Туреччини заборону всіх соцмереж і сайтів, які він не контролює. 

Киличдароглу отримає все: будівлі, рахунки, іншу власність партії і навіть державний адмінресурс , який миттєво виконує бажання “лідера” головної опозиційної сили. Проте з ним лишилася мізерна кількість людей: усі мери великих міст від РНП, більшість керівників регіональних відділень і практично вся парламентська фракція - на боці Озеля. Киличдароглу наразі має повноваження зачистити партію під себе і буде це робити. Проте ці зусилля можуть виявитися марними. 90% партії наразі готові йти за Озелем, а той вже вимовив фразу: “РНП дефакто ліквідована, наша задача - її поновити”. Що це означає, достеменно ніхто не знає. Наразі Озель готовий до компромісу з рейдерами, якщо новий з'їзд збереться протягом 40 днів.

Але Киличдароглу на це не піде. Провладні журналісти, що на 2-3 дні випереджають ймовірні рішення Киличдароглу, твердять, що до виборів президента і парламента 2028-го той не залишить крісло. Та й будь кому вже стало зрозуміло: реальна опозиція має справу не з ображеним Киличдароглу, що повернув крісло, як омріяну іграшку, а з владою і особисто президентом Ердоганом, без втручання якого подібні спецоперації неможливі.

Відтак єдино можливий сценарій подальшої боротьби - створити нову партію. Ризик - не встигнути отримати її вчасно, щоб бути допущеними до виборів. І тоді доведеться приєднатися до партнерів, що мають парламентську фракцію, і у наступні два роки працювати під вивіскою IYI Parti (Хороша партія).

Всі варіанти неідеальні, і всі вони вигідні владі, бо навіть невеличкий розкол дозволяє Ердогану знову вивести свою політичну силу на перше місце.

‍