Вже другий рік порядок денний турецької поп-політики обертається навколо двох питань: кого ще з опозиційних мерів влада посадить чи перетягне на свій бік і хто ще з відомих зірок серіалів, ютубу чи сцени потрапить під каток боротьби з вживанням наркотиків.

Зачистка мерів почалася 19 березня 2025 з арешту мера Стамбула Екрема Імамоглу.  Стамбульський очільник на той момент став одним з найвпливовіших політиків країни, що за рейтингами не поступався Ердогану. Щоправда восени 2024-го влада зробила “пробний арешт”. Тоді до в'язниці кинули Ахмета Озера - мера  найчисельнішого району Стамбула Есен’юрт. Він став першим обраним місцевим керівником від Республіканської Народної партії, якого позбавили посади. 

До цього влада Ердогана жорстко тиснула на опозицію, але не наважувалася зкидати обраних мерів з посад. Практику арешту (зміщення) обраного керівника використовували лише у південно-східних провінціях, де міськими і селищними головами обирали представників курдських партій. Зазвичай їм закидали зв'язки з терористами і решта Туреччини ковтала заміну обраних керівників на назначенців Анкари.

Есен’юртська операція стала проміжною ланкою з масштабування попереднього досвіду: як формулу усунення курдських мерів перенести на боротьбу з головною світською опозицією. Бо мер стамбульського району Есен’юрт був саме курдом, якого звинуватили в зв’язках з терористами, але обраний був не від прокурдської партії DEM, а від ататюркістської РНП (насправді це були непублічні домовленості між двома партіями про спільного кандидата). 

Почин виявився вдалим. Друга мішень була головною і надважливою - стамбульський мер Імамоглу. Його арешт спричинив мільйонні протести по всій країні, що видохлися до кінця літа 2025-го через арешти активних протестувальників і спекотну турецьку погоду.

Влада перечекала активну фазу протестів, а потім почала хвилю арештів і відсторонення інших мерів від РНП. За ці півтора роки опозиція втратила третину опозиційних мерів в Стамбулі (9 з 25; загалом в Стамбулі 39 районів, де на останніх місцевих вибрах опозиція вперше перемогла у більшості з них). Паралельно турецька влада почала позбуватися очільників великих міст від опозиції. Посади втратили мери Анталії, Адани і нарешті Бурси - ці міста за чисельністю обіймають шосту, п’яту і четверту сходинки. У місті номер три, Ізмірі, чинного мера не зачепили, але арештували його попередника Сойєра Тунча. Окрім арештів відбулися переходи опозиційних мерів до лав панівної Партії Справедливості і Розвитку. 2025 року до партії Ердогана перейшла мерка приморського мегаполісу Айдин Озлєм Черчіоглу, а днями такий самий крок зробила керівниця міста Афйонкарахісар Бурджу Кьоксал. Обидві пані не є новачками-парашутістками в РНП, що при першій же нагоді змінили партійну прописку. Нові ердоганівські “тушки” понад 20 років були обличчями партії Ататюрка - Черчіоглу тричі вигравала мерські вибори в Айдині, а Кьоксал тричі була депутаткою парламенту. 

Загалом кількість мерів і мерок різних рівнів, яких влада відсторонила або перетягнула на свій бік, наближається до шістдесяти. І це свідчить про те, що шок від програшу місцевих виборів навесні 2024-го минув, і Ердоган показав, що буде з опонентами навіть у разі небажаних для нього результатів.

Наразі влада визначається, хто стане наступною мішенню: мер столиці Анкари Мансур Яваш чи Республіканська Народна партія в цілому. Яваша намагаються шантажувати ще з 2019-го, коли він вперше обійняв це крісло. Поки жодна справа проти нього не перетворилася навіть на офіційне звинувачення. Проте спокуса позбутися анкарського мера велика - він, як і заарештований Імамоглу, перемагає Ердогана в другому турі президентських виборів.

Разом з тим влада розпочала війну проти партії в цілому. Попередній очільник Кемаль Киличдароглу навесні 2023 року програв Ердогану президентські перегони, а ще за півроку втратив лідерство у власній партії. 2024-го кілька відомих народних республіканців з оточення Киличдароглу, виключених із партії, подали скарги про підкуп делегатів партійного з’їзду, на якому Озгюр Озель змінив Киличдароглу на посаді лідера РНП. Розгляд цієї справи постійно відкладається, і це підвішує чинне керівництво РНП, за якого партія Ататюрка вперше за 45 років стала політичною силою номер один в країні, випередивши партію Ердогана.

Самого Киличдароглу цей успіх, схоже, тішить менше, ніж засмучує власна поразка. Він промовчав, коли почалися арешти опозиційних мерів. Не сказав жодного слова, коли влада усунула партійне керівництво в Стамбулі і призначила зовнішнє управління стамбульським осередком. І лише днями виступив із пространним відеозверненням у соцмережах про те, що партія Ататюрка має очиститися від тих, хто заплямував себе хабарями. Наразі жодне звинувачення в корупції відсторонених мерів не знайшло підтвердження в судах, а у справі Імамоглу вже кілька людей відмовилися від власних свідчень проти заарештованого стамбульського мера, заявивши, що зробили це під тиском слідчих та прокурорів. Тож швидше за все Киличдароглу не є випадковим соратником влади, а свідомо допомагає Ердогану позбутися справжніх конкурентів, щоб повернути собі партію і далі бути зручною опозицією, яка за нього десятки разів програвала будь-які вибори.

Поки готувався цей матеріал, суд в Анкарі виніс ухвалу у справі Республіканської народної партії. Всі рішення з'їзду партії, що відбувся 4-5 листопада 2023 року, визнані недійсними, а це означає - суд відсунув керівництво на чолі з Озгюром Озелем, і в крісло лідера партії повертається Кемаль Киличдароглу.