30 років тому, ще школярем, я чув багато критики на адресу тих кримських татар, які з онуками розмовляли російською, а з кримськотатарської залишалися спотворені великим і могутнім слова «анашка», «бабашка», «біташка» – від слів ана (мама), баба (тато), бита (бабуся).

Минуло 30 років, і тепер хочеться хвалити ті сім'ї, які зберегли хоча б ці потворні звернення. Коли кримський татарин називає батьків мама-тато – це тверда безповоротна русифікація рівня С2 - носій.

Перші ознаки ерозії мови почали проявлятися в 1960-ті, коли оголошені ворогами радянського народу, але звільнені від режиму спецпоселенців, кримські татари почали масово навчати дітей у російських класах Узбекистану. Тоді в більшості сімей ще говорили кримськотатарською, але інвазивні, які здавалися поки що нешкідливими, вкраплення зайняли своє місце.

Мен санъа айттим, что о кельді? (Я тобі говорив(ла), що він(вона) прийшов(ла)) замість Онынъ кельгенини айтимми санъа?

Як бачите, конструкція складного речення в двох мовах кардинально відрізняється, і кримські татари почали користуватися російською моделлю. Це був рівень русифікації A1 (новачок), і дуже скоро відбувся стрибок на рівень B1, коли слідом за сполучниками російські іменники стали замінювати кримськотатарські:

Тряпкани юв (замість чулну юв) - помий ганчірку

Магазінге вардим бір талай продукти алдим (замість Тюкангъа варип кельдим бір талай аш-сув алдим) - Сходила в магазин, купила купу продуктів.

Урокларини яптиними, учебніклерини акъшамнан азирла, саба ерте больніцагъа кіреджемиз (замість Дерслерни яптинми, дерсліклерини акъшамнан азырла, саба ерте хастаханеге киреджемиз) - зробив уроки, підручники склади з вечора, рано вранці нам ще в лікарню потрібно заскочити.

На цьому рівні слідом за іменниками з мови почали витіснятися прислівники та прикметники. Граматика вже стала виразно не тюркською, лише дієслова продовжували чинити опір і зберігалися на самоті.

Першими здалися складні смислові дієслова:

Замість тедавий олмакъ (лікуватися) з'явилося лечиться етмек, замість аджи чекмек (страждати) страдать етмек.

Дієслова продовжували опір до 2000-х, коли русифікація досягла впевненого B2, а людина, яка не знає кримськотатарської, але знає російську, спокійно могла розуміти, про що говорять двоє кримських татар.

Найбільш резистентною залишається нецензурна лексика: сикмек (дієслово, яке можна не перекладати) і всі варіації фраз із використанням жіночого статевого органу. Ці слова досі використовують кримці, та й слов'янські сусіди їх про всяк випадок вивчають.

Ана, баба, бита (буюкана, хартана, апче, тапта, ката – всі ці слова в різних діалектах означають бабусю) були останніми ознаками того, що людина підсвідомо пам'ятає про свої корені і тримається за них, навіть остаточно перейшовши на чужу мову.

Але виявилося, що і цей рівень русифікації не є межею. Нещодавно я виявив, що серед кримськотатарських молодих лідерів з'явилися люди, які не просто підкреслено правильно висловлюються російською, а й використовують замість звичних побутових фраз псевдоаристократичну лексику позаминулого століття: маменька пожаловали, испили с нею кофию в ресторации. 

І ось ця нудотна архаїка – вже навіть не C2, а лінгвістичний франкенштейн, коли жертва колонізації намагається здаватися культурнішою, освіченішою і білішою за «бєлого господіна».