Стадія заперечення закінчена. Навіть окупанти вже визнали, що омріяний сухопутний шлях із Росії до Криму повністю контролюється українськими силами оборони. Кримчани, здавалося б, давно звикли до різноманіття “каміння з неба” - і продовольча блокада вже була, і паливна криза, - але запровадження талонів на бензин та відео палаючих фур під Мелітополем дали зрозуміти: камені стають дедалі важчими.

Раптово виявилося, що перекриття траси вздовж Азовського моря має колосальний вплив на стабільність роботи практично у всіх сферах життя півострова, починаючи від мереж продуктових магазинів і аж до салонів краси.

“Ну що, мені довелося вже скасувати всіх клієнтів на наступний тиждень. Фарби, шампуні, маски… я все замовляла через “вайлдберіс” і не переймалася. А зараз дати доставки відкладаються, я розумію, що машини не їдуть до Криму. І в мене немає бензину, щоб поїхати до Краснодарського краю й звідти привезти. Я просто в шоці, бо ще тиждень без роботи - і за оренду платити не буде чим. А через місяць взагалі ніяких заощаджень не залишиться”, – розповідає власниця перукарні в Сімферополі.

Wildberries - один з найпопулярніших російських маркетплейсів. Для кримчан він став головним місцем купівлі одягу, косметики, техніки - адже через дорогу логістику асортимент у місцевих офлайн-магазинах небагатий. Нині у пунктах доставки панує збентеження.

“Наш заробіток залежить від кількості виданих замовлень. А зараз клієнтам просто надходять повідомлення, що доставка відкладається. Думаю, незабаром пункти почнуть закриватися, щоб не працювати у збиток. Ми всі станемо безробітними”, - сумно прогнозує співробітник пункту видачі в Євпаторії.

Не випромінюють оптимізму і працівники туристичної галузі. Відпочивальники суходолом до Криму не доїдуть, та й ті, що мали діставатися Керченським мостом, можуть передумати.

“Торік туристи стежили за ситуацією на мосту і щоб не стояти в заторі, обирали трасу. Тепер і трасою не проїдеш, і міст закривають, вважай, щодня. І бензину тут немає. І мазут на пляжах. Добре повоювали, молодці”, – обурюється власник міні-готелю в Судаку.

Втім, у регіонах, віддалених від курортів, на відсутність туристів дивляться навіть позитивно. “Продукти ж не везуть. Їмо запаси зі складів. І чим менше приїде відпочивальників, тим на довше цих запасів вистачить. Тож не треба сюди їхати. Самим їсти нема чого”, – жаліється пенсіонер із Джанкоя.

На скільки вистачить запасів продовольства на складах, цікавить нині чи не кожного кримчана. Дехто переконаний, що талони на бензин це лише початок, а найближча перспектива - хлібні картки та купони на цукор. 

“Я нікого ні до чого не закликаю, але сам методично, щовечора тягну додому пакети з продуктами тривалого зберігання. Вже половину балкона завантажив і не заспокоюся, поки весь не заставлю. Нічого хорошого від ситуації з перерізанням логістики я не чекаю і в здатність цих імбецилів вирішувати проблеми – категорично не вірю”, – ділиться думками медик із Севастополя.

Обіцянки окупаційної влади “вжити заходів для нормалізації ситуації” викликають у людей хіба що роздратування.

“Не так давно Аксьонов розповідав, що Крим – неприступна фортеця. Вже бачимо, яка неприступна. Так само і з логістикою - коли він каже, що талони є, а насправді їх ніде не дістати. Дуже чекаю, коли коментарі, куди Аксьонову слід засунути свої талони, почнуть з онлайн-виміру переходити в практичну площину”, – іронізує співробітниця одного з кримських транспортних підприємств.

Серйозні складнощі в гуманітарній сфері стають базовим сценарієм на другу половину року, - кажуть експерти правозахисної ініціативи Irade в коментарі для Cemaat. 

“Якщо до осені логістику не вдасться відновити, регіон опиниться в умовах жорсткої економії ресурсів, де пріоритет у постачанні палива та продовольства надаватиметься військовій та критичній інфраструктурі, а не цивільному сектору”, – вважають правозахисники.

Але деякі мешканці півострова, попри всі наявні та очікувані ризики, бачать у ситуації з перерізанням сухопутного коридору одну незаперечну перевагу – їхні надії на деокупацію Криму нарешті почали підкріплюватися реальними діями. 

“Я колишній військовий і знаю, що таке ізоляція оперативного тилу. Якщо цього домогтися в достатньому обсязі, то на появу українських морських піхотинців, наприклад, у Чорноморському, просто нічим буде відповісти, бо немає бензину й боєприпасів, а кожне перехрестя навколо плацдарму - під контролем дронів. До цього, звичайно, ще далеко, але у мене тепер хоч з’явився шанс дожити”, – радіє військовий пенсіонер із Сімферополя.