Кримськотатарських заходів стає з кожним роком дедалі більше. Кількість майданчиків, які претендують на звання кримськотатарських медіа, перевалила за кілька десятків. З’явився навіть фестиваль кримськотатарського кіно. Але кримськотатарська мова лунає у світі дедалі рідше.
Нещодавно говорив із колегою, яка ділилася враженнями від фестивалю тюркського кіно в Стамбулі. Сотні фільмів до Туреччини привезли не лише з тюркомовних країн, а й з інших держав, де є тюркомовні спільноти.
Кожна делегація говорила своєю мовою. І виявилося, що ще недавно російськомовні казахи та киргизи тепер узагалі не користуються російською, в узбеків така ситуація була від початку, за ними дерусифікацію пережили азербайджанці. У цих народів є перевага - здобуття власних держав 1991-го. Лише конкурсанти з Росії, які привезли кіно татарською та башкирською, виглядали на фестивалі чужорідним елементом.
Головну умову конкурсу татари й башкири виконали: їхні фільми зняті рідними мовами. Але поза знімальним майданчиком спілкуються лише російською. Будьмо чесними, така сама ситуація у кримських татар. Режисер із Криму, який привіз свою роботу на інший кінофестиваль - кримськотатарських фільмів, - виступав на стамбульській сцені російською. Йдеться про режисера, який зняв десятки документальних і художніх стрічок і останні 20 років працює винятково в кримськотатарському середовищі.
Або ось іще один захід, який претендує на звання головної музичної премії Криму. Усі бекстейджі журналістка з виконавцями провела російською, і лише троє артистів виявили принциповість і відповіли їй кримськотатарською.
Парадокс (дуже зрозумілий також багатьом українцям) полягає в тому, що для більшості кримців, яким сьогодні 30–50 років, кримськотатарська мова не є рідною. У нашій мові (як і в більшості європейських) немає поняття «рідна мова», є поняття «материнська». Тобто та, якою говорила з тобою в дитинстві мама, якою ти слухав казки та колискові. Вивчена в дорослому віці мова ніколи не стає по-справжньому рідною, і в момент стресу, сильної емоції чи в ситуації невизначеності мозок переходить на ту, яку до автоматизму було доведено в період від народження до 5 років.
Кримськотатарську мову перетворено на елемент декору. На латину, якою проводять месу, але не користуються для висловлення думок і почуттів.
Особливо виразно ця ерозія помітна в еміграції. У Криму чи на українському материку кримськотатарські родини навіть не помічають, що рідною для дітей стає російська або українська. І лише коли діти починають не тільки в школі, а й у побуті говорити англійською, німецькою чи французькою, батькам стає зрозуміло: кримськотатарська мова справді помирає.
Ми в CEMAAT Media давно знаємо не лише про проблему, а й про способи її розв’язання. І чи не головний із них - створення якісного контенту для юної аудиторії кримськотатарською мовою. Саме тому головним проєктом 2026 року для нас стало виробництво мультфільмів. Один анімаційний серіал уже виходить на нашому YouTube-каналі. Перша серія тут, друга тут, попереду ще п’ять епізодів пригод більчонка, пугача та хмаринки у чарівному кримському лісі, і ми впевнені: батьки ані на секунду не пошкодують, приєднавшись до перегляду. Нехитрі сюжети на вічні теми ми навмисно зробили багатошаровими, додавши гумор, зрозумілий і дітям, і дорослим. Ми прикрасили діалоги героїв діалектизмами південного берега та степу, щоб позначити різноманіття мови. Зрештою, ми дуже скрупульозно працювали над цілими фразами, щоб вони могли стати новими кримськотатарськими мемами. У грудні відбудеться прем’єра ще одного анімаційного серіалу виробництва CEMAAT Media, але про нього ми розповімо пізніше. А поки дивіться «Більчонка та друзів» і не кажіть, що дитячого кримськотатарського контенту не існує.